Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

врем'я

Врем'Я, -м'я, с. см. урем'я.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВРЕМ'Я"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВРЕМ'Я"
Авто-да-фе́, с. несклоняемое. Автодафе, сожженіе инквизиціей еретика. Без ножа і авто-да́-фе людей закували та й мордують. Шевч. 410.
Золза, -зи, ж. Железа. Вх. Пч. І. 14.
Назаумі́ру нар. = назавміру. МВ. ІІ. 80.
Новити, -влю́, -ви́ш, гл. Обновлять, заново отдѣлывать.
Оків, око́ву, м. = вакарка. Шух. І. 186.
Опанчина, -ни, ж. Епанча, плохая епанча. Опанчина рогожовая, поясина хмельовая. Мет. 377.
Склювати, -люю, -єш, гл. Поклевать. Я покрию свого миленького слідочок, щоб вітер не звіяв, пташки не склювали. Чуб. V. 16.
Солотвина, -ни, ж. Соленое болото, солончакъ. Вх. Лем. 468.
Фіндюрка, -ки, ж. Потаскуха. Фіндюрки щоки підправляли. Котл. Ен. V. 21.
Челядинець, -нця, м. = челядник. Твій челядинець великого стоїть: він уміє Богу молиться і мене навчив. ЗОЮР. І. 48.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВРЕМ'Я.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.