Висаджувати, -джую, -єш, сов. в. висадити, -джу, -диш, гл.
1) Высаживать, высадить.
2) Выставлять, выставить, выламывать, выломить. Висадив замкову браму.
3) Поднимать, поднять; поднявъ сажать, посадить на что-либо. Висадили того москаля якось наверх (із льоху). Висадив його на коня і сам сів. Висадив її на дерево, посадив поміж гіллям.
Наглуми́тися Cм. наглумлятися.
Обіцяти, -ця́ю, -єш, гл. Обѣщать. Лучче не обіцяти, як слова не держати. Ой ніхто ж не винен, іно рідная мати, ой бо вона обіцяла за мене дати.
Половіти, -вію, -єш, гл. Желтѣть (о хлѣбахъ). Із-за гори вітер віє, жито половіє. Округи мене то жито половіє, а купка льону голубо цвіте.
Похибнути, -ну́, -не́ш, гл. Покачнуть.
Пробрехатися Cм. пробріхуватися.
Ростряватися, -ряюся, -єшся, гл. = розстряватися. Пуде душа козацька молодецька з білилі тілом рострявати.
Трюхи меж. = трюх-трюх! Народ біг навзаводи, а инший трюхи.
Фафрати, -раю, -єш, гл. Невнятно говорить, шепелявить.
Фурнути, -ну, -неш, гл. = фуркнути. Качка... фурнула.
