Вичапати, -паю, -єш, гл. Съ трудомъ выбраться. Ледві вичапав відтіля.
З'ї́здитися, -джуся, -дишся, гл. Изъѣздиться. Був кінь та з'їздився. Не тілько що, але й зелізо з'їздиться.
Ле́йбик, -ка, м. 1) Родъ жилета у лемковъ. 2) Родъ женской верхней теплой одежды на ватѣ.
Пооббігати, -гаємо, -єте, гл. Обѣжать вокругъ чего (о многихъ).
Правушник, -ка, м. У оконщиковъ: инструментъ для скалыванія кромокъ.
Сенатор, -ра, м. Сенаторъ. Пани мої, сенатори, вволіть мою волю! Самого короля сенатори, пани да бискупи у руках держали.
Ткачишин, -на, -не. Принадлежащій женѣ ткача.
Фуніти, (-ню, -ниш?), гл. Выдыхаться, терять запахъ; блекнуть, увядать.
Хабета, -ти, ж. Кляча. Отто хабета: скільки бий, стільки і в'їдеш.
Хробак, -ка, м.
1) = робак. Трахвилося хробаку раз на віку влізти в моркву.
2) — білий = бедрак.
3) — жиді́вський. Насѣк. Periplaneta orientalis. Ум. хробачо́к.