Вільха, -хи, ж. Ольха. Betula almus. Сіла, пала галка на зеленій вільсі: не хилися, вільхо, бо й так мені гірко. Ум. вільшка.
Домага́ння, -ня, с. = домогання.
Лі́чений, -а, -е. 1) Считанный. Вовк і лічене хапає. 2) Лѣченый. На ліченому коні не наїздишся.
Навба́ч нар. Съ виду, на видъ.
Рямпати, -паю, -єш, гл. Чирикать, трещать.
Тайна, -ни, ж. = таємниця. Господня тайна в тих, що Господа бояться.
Терен 1, -рну, м. Раст. Prunus spinosa L. тернъ, терновникъ. Плаче козак: шляхи биті заросли тернами. Блищали чорні як терен очі. Ум. теренець, терено́к, тернок, терночок.
Туря, -ряти, с. Дѣтенышъ тура.
Уражіння, -ня, с. Впечатлѣніе. Пишу про свої подорожні вражіння.
Хмара, -ри, ж.
1) Туча, облако. Це, шо ми бачим над собою синє, до це ще не небо, а це оболоки; а те, шо ходить попід оболоками, до то хмара. Смутно мені та сумно мені, мов я в чорну хмару ввійшла.
2) Множество, масса. Хмарою йдуть люде.
3) заходити в хмару. Фантазировать.
4) хмарою перейти. Пройти безслѣдно. Не журись: хмарою перейде, та й край. Ум. хмарка, хмарочка, хмаронька. За сонцем хмаронька пливе. Ясні зірочки — то світилочки, чорні хмарочки, до то свашечки.
