Відгада, -ди, ж. Отгадчица. Ум. відгадочка. Бабусенько-одгадочко, одгадай сей сон.
Вітка, -ки, ж. 1) Ум. отъ віта. Калинова вішка, як рідная тітка. Хороша, як вітка. 2) Отрасль; потомокъ. Княжа острозьке, Ізяславська вітка. 3) Притокъ. Вішки Дніпровії. 4) Надставка къ короткой ступицѣ въ колесѣ. 5) То-же, что и лещата 3 б, но колья стягиваются обручемъ, сплетеннымъ изъ лозы; это называется: вітку набити.
Искра, -ри, ж. Искра. З малої искри великий вогонь буває. Палкий як искра. Ум. и́скорка.
Обтрушувати, -шую, -єш, сов. в. обтруси́ти, -шу́, -сиш, гл.
1) Отряхивать, отряхнуть, отрясти, стряхнуть. А я хлопців не просила, сама терен обтрусила. Обтрусіть і порох із під ніг ваших.
2) Обсыпать, обсыпать. Обтрусив табакою сорочку.
Розстелятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. розстелитися, -люся, -лешся, гл. = розстилатися, розіслатися. Під вікнами розстелялася зелена трава.
Тарахкало, -ла, с. Погремушка, родъ дѣтской игрушки. Ум. тарахкалко, тарахкальце.
Телень меж., выражающее звукъ колокольчика. ані теле́нь. Ні звука. Громада ніби нежива, ані телень.
Тирикати, -каю, -єш, гл. 1) Плохо играть на скрипкѣ. 2) Играть качалкою на маґільни́ці.
Фартух, -ха, м. 1) То-же, что и спідниця изъ ситца или окрашеннаго полотна. 2) = хвартух. Припну фартух дорогий — срібні-злоті береги, гафтована середина, — преподобна дівчина. Ум. фартушок.
Ци! меж.
1) Крикъ на лошадей, когда пастухъ ихъ гонитъ.
2) Призывъ для козъ.
