Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сяяти

Сяяти, -сяю, -єш, гл. = сяти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЯЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЯЯТИ"
Дохо́жувати, -жую, -єш, гл. = дохожати.
Жегна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Прощаться.
Заві́з, -во́зу, м. Привозъ, подвозъ зерна на мельницу; также подводы, привезшія зерно, и тѣснота, ими производимая. Вперше бачу, щоб такий завіз був. Н. Вол. у. Коло млина вештались люде, зносили з возів мішки млива, пірнали в темноті дверей і знов вертались до возів. Завозу стояло дуже багато. Левиц. І. 373.
Мрук, -ка, м. Ворчливый человѣкъ. Желех. те́много мру́ка гра́ти. Играть въ жмурки. Желех.
Очерт, -ту, м. Кругъ. очертом, очертою. Кругомъ, въ кружекъ. Очертом сідали, срібло й злато на три части паювали. Дума. Очертами сідали, пили да гуляли. Макс.
Пашня, -ні́, ж. 1) = пашниця. Міх з пашнею. Котл. Ен. VI. 25. Куди се Бог носив? — А на базарь пашню возив. Гліб.
Повикидати, -да́ю, -єш, гл. Выбросить (во множ.). А я тії сирі дрова та й повикидаю. Чуб. V. 262. Долежались груші, що й погнили, — повикидай їх. Харьк. у.
Слезавий, -а, -е. = сльозавий. З очей слезавих. ЕЗ. V. 53.
Фіціґорний, -а, -е. Кокетливый. Шух. І. 33. Фіціґорні молодиці. Шух. I. 134.. Cм. відзіґорний.
Чипавка, -ки, ж. Жердь на гребнѣ крыши на клуні, связывающая ключчя. МУЕ. І. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЯЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.