Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сякання

Сякання, -ня, с. Сморканіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЯКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЯКАННЯ"
Ді́вчище, -щі, ж. Ув. отъ дівка.
Заканю́чити, -чу, -чиш, гл. Заклянчить.
Клапати, -паю, -єш, гл. Болтать. Желех.
Наще, наще́серце, нар. = натще.
Обчернити, -ню́, -ни́ш, гл. = обчорнити.
Перещик, -ка, м. Наростъ на древесномъ стволѣ въ видѣ кольца.
Пісочник, -ка, м. Раст. Stellaria graminea. Вх. Пч. І. 13.
Реміння, -ня, с. соб. Ремни. АД. І. 104. За невміння деруть реміння. Ном. № 6035. Ум. реміннячко.
Судосити, -шу, -сиш, гл. Встрѣтить. Ой там ішла Пречистая, Пречистая, Мати Божа, судосила три ангели і три апостоли. Чуб. III. 367.
Угам, -му, м. = угав. Після смерти встають і ходять на свій двір, угаму не дають живим. ЗОЮР. ІІ. 288.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЯКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.