Байковий, -а, -е. = баєвий. У байковій юпці вона мені все на думці.
Бервено, -на, с. Бревно, колода. У людей бачиш запороху в оці, а в себе і бервена не бачиш.
Високославний, -а, -е. Прославленный. Високославні герої.
Загомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Заговорить. Ой цюкнув раз перший — вона зашуміла, ой цюкнув раз другий, та й загомоніла. А ні поспитати, а ні загомоніти до неї. Иногда употребляется въ смыслѣ: прикрикнуть, строго и съ укоромъ заговорить съ кѣмъ. Батько аж загомонів тогді на його: «Та чи довго ти гави тут ловитимеш?» Въ прилож. къ толпѣ, значитъ: загалдѣть. То тихо було, а то як загомоніла вся громада, — такого крику!
Замо́мсати, -саю, -єш, гл. Съ трудомъ кое-какъ завязать. Хомут був порвався. Уже замомсав.
Козухна, -ни, ж. = коза. Ой ти, козухна, ой ти, матухна, ти росходися, розвеселися, старому пану у ноги поклонися.
Мі́шма нар. Въ перемежку, смѣшанно. Ідуть мішма, — дивіт-но ся: москалі й селяне з ними, а не лишень москалі сами.
Ополистий, -а, -е. 1) Плотный, толстый, широкій. Ополистий стіг наклали.
2) Вѣтвистый. Ополиста яка тополя. Ополиста груша.
Хомутний, -а, -е. Относящійся къ хомуту.
Школярський, -а, -е. 1) Принадлежащій школѣ, относящійся къ ней.
2) Ученическій. Школярської юхи набрався.
