Віщо мѣст. Винит. падежъ отъ що, употр. послѣ предлога. За віщо, на віщо. Завелися, як той казав: багатий на багатство, а убогий — бо' на й за віщо.
Гуме́нний, -ного, м. По образ. прил. Прикащикъ при гумнѣ, надзирающій за работами тамъ; сторожъ при гумнѣ, гуменщикъ.
Джвя́кнутися, -нуся, -нешся, гл. Упасть сильно, хлопнуться, удариться при паденіи. Оце так джвякнулась, трохи кісток усіх не поламала.
Нюхач, -ча, м. = нюхарь. Нюхачів багацько, та табаки нема.
Пенякуватий, -а, -е. 1) Придирчивый, навязчивый. 2) Упорный, упрямый. Устань, устань, мила, привіз я дубину, тонку та довгу та сукувату, на шею спину пенякувату. І не бачила такої пенякуватої дівчини — щоб по її було.
Підсідати, -да́ю, -єш, сов. в. підсісти, -ся́ду, -деш, гл. Поддѣвать, поддѣть, причинить вредъ. Підсів мене сей рік.
Поперешукувати, -кую, -єш, гл. То-же, что и перешукати, но во множествѣ.
Пороздиратися, -раємося, -єтеся, гл. Разорваться, разодраться (о многихъ).
Потовкти, -вчу, -че́ш, гл.
1) Потолочь, истолочь.
2) Побить въ дребезги. Потовк йому усі пляшки й усі чарки. Горшки потовк, вікна побив.
2) Поколотить. Вона його п'яного потовче.
Харч, -чу, м. и -чі, ж. Харчи, съѣстные припасы, кормъ. Наймися, наймитку, у мене, а я у попа — для луччої харчі. Гей вже наші, наші сіромахи. без харчів помарніли. на бо́жій харчі бути, рости. Быть вскормленнымъ, воспитаннымъ въ чужой семьѣ. А сотник був собі багатий, то в його, знаєте, росло на Божій харчі, за дитину, чиєсь байстря.
