Буйність, -ности, ж.
1) Изобиліе, плодородіе.
2) Невоздержность, неумѣренность. Молодість — буйність, а буйність — дурність.
Зальо́ти, -тів, м. мн. Ухаживаніе, волокитство. До дівки Санджаківни на зальоти поспішали. Він удівець, бачте, так на зальоти ходе до тії удови-молодиці.
Зарі́к, -ро́ку, м. Зарокъ, обѣтъ. Зарік положив не женитись.
Зопсувати, -су́ю, -єш, гл. = зіпсувати. Зовсім бісова собака сало зопсувала. Доброго корчма не зопсує, а лихого і церква не поправить. Cм. запсувати.
Лі́рників, -кова, -ве Принадлежащій лірник'у.
Му́дрість, -рости, ж. Мудрость. Кожда пригода до мудрости дорога.
Набра́житися, -жуся, -жишся, гл. Напиться. Набражився, як п'яниця.
Плоскінний, -а, -е. Сдѣланный изъ плосконі. Дасте на мене шитую сорочку. — Де ж тобі, мила, шитої узяти? Будеш, тя мила, в плоскінній лежати.
Подмухати, -хаю, -єш, гл. Подуть. А Іван як подмухав своїм духом, до воно й прохололо.
Стрічати, -ча́ю, -єш, гл. = стрівати. Я пішов його стрічати.
