Видочок, -чка, м. Ум. отъ вид.
Згорба́тіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться горбатымъ.
Люби́-мене́. Раст. а) Незабудка. Myosotis palustris. б) Astrantia major. в) Eryngium planum.
Отримач, -ча, м. Инструментъ у бочаровъ, при помощи котораго они при складываніи клепокъ, прижимаютъ первую и послѣднюю клепку къ обручу. Части его: вильцята, засув, клинець.
Погавкати, -каю, -єш, гл. Полаять. Собака погавка, а вітер рознесе.
Святитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. 1) Дѣлиться, быть святымъ. Отче наш, що на небі! Нехай святиться імя твоє. Святився б гурток, коли б не чортова ззіжа. 2) Освящаться. 3) Рукополагаться. Як святився ще на діакона та був у печерах. 4) Свято почитаться. Честь тоді святилась дуже.
Токотати, -чу́, -чеш, гл. Тикать; быстро стучать. А серце так і токоче.... чує, чує лихо.
Уницький, -а, -е. = уніяцький.
Уступатися, -паюся, -єшся, сов. в. уступитися, -плюся, -пишся, гл. Вмѣшиваться, вмѣшаться. Тут уже царь уступився: «Оддай, — каже, — дочко!»
Штити, шту, штиш, гл. Чтить, почитать. Которий чоловік отця свого, матер гатить, поважає, тому Бог по всякий час помагає.
