Безталанник, -ка, м. Несчастный человѣкъ, горемыка, неудачникъ.
Дзудзури́ха, -хи, ж. = Джиджуруха.
Доби́ток, -тку, м. Грабежъ, добываніе. А гайдамаки приїхали з добитків, аж нема того чоловіка; дуже вони здивувались.
Житло́ -ла́, с. 1) Житье, жительство. Не буде тобі ні добра, ні житла. Чорноморці на житло пішли собі, чи їх погнали, на гряницю. Ідуть люде на житло в степ. Коротке сватання! Таке й житло швидке й коротке: як нитка порвалось ув один мент. 2) Жилье, жилище, обитель. В глухій глуші пошукати, там де людського житла, а ні садиби не знайти. Осядеться чужий в його наметі, його житло засипле з неба сірка. О, пом'яни, мій Боже, їх у житлах праведних своїх.
Замая́чити, -чу, -чиш, гл. Показаться вдали.
Зільничо́к, -чка, м. Ум. отъ ii. зільник.
Лайнути, -ну́, -не́ш, гл. Ругнуть. Либонь уже десяте літо, як людям дав я «Кобзаря», а їм неначе рот зашито: ніхто й не гавкне, не лайне, неначе й не було мене.
Порозохочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и розохотити, но многихъ.
Тайник, -ка, м.
1) Тайникъ, секретное мѣсто.
2) Тяйный проходъ. Се мабуть тайник — печера, що йде під землею. Ум. тайничо́к.
Ушула, -ли, ж. 1) Столбъ, къ кот. прикрѣпляются ворога. 2) Столбъ въ заборѣ, въ пазъ котораго вставляются доски.
