Верч, -ча, м.
1) Свертокъ, пучекъ.
2) Небольшая булочка съ шишкой посрединѣ. Ее даютъ старости на свадьбѣ, чтобы впустили въ дворъ. Ум. верчик, верчичок. Що за той верчичок шпалер?
Дочумакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Окончить чумачество.
Еконо́м, -ма, м. = оконом. Посіпака економ.... нарід катував.
За́йдений, -а, -е. Захожій. То чоловік не наш: він зайдений відкілясь. Екатерин. у.
Каштанчик, -ка, м. Раст. Dianthus barbatus.
Кружляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Кружиться, рѣять въ воздухѣ. Як спускали домовину в яму, то все над нею білі голуби кружляли.
2) Нить. Пообідавши, стали кружляти горілку. А в тій корчмі два чужоземці: ой їден чужоземець мед-вино кружляє.
Лиза́тися, -жуся, -жешся, гл. 1) Лизаться. 2) Подлизываться, заискивать. Він усе коло панів лижеться. Хлопець не дурний: котком лижеться біля старих.
Опоганювати, -нюю, -єш, сов. в. опоганити, -ню, -ниш, гл. Осквернять, осквернить, огаживать, огадить. Нема нічого осторонь чоловіка, що, ввійшовши в його, могло б опоганити його.Дитина опоганила сорочку.
Порадничок, -чка, м. Ум. отъ порадник.
Посукати, -ка́ю, -єш, и -сучу, -чиш, гл.
1) Ссучить (во множествѣ). Чом ти, козаче, поводів не маєш? Ой як не маєш, я ж би ті посукала. Із його сала свічі посукала.
