Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

черкати

Черкати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Проводить черту, чертить. Як надрізує чоловік хліб цілий, то попереду черкає ножем навхрест. Чуб. І. 109. 2) Писать. Батюшка усе зашептував і записував; сестра Меланія теж собі пірцем черкала. МВ. ІІ. 204. 3) Бить (огнивомъ). Кресалом черкає. О. 1861. XI. 44. 4) Ругаться, поминая чорта. Не найшов дверей та й черкає: «Шо воно за чорт там?» Мил. М. 5. 5) Выпивать. Горілку, мед не чаркою, поставцем черкає. Шевч. 155. Прогуляє; кажуть, черкає добре. Мир. Пов. II. 44. 6) = черчати. Вх. Лем. 482.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 457.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРКАТИ"
Жа́лувати, -лую, -єш, гл. 1) Жалѣть, сожалѣть о комъ, чемъ. А мати і спиняє, й жалує спиняти сина. Левиц. І. 64. Ой поїхав мій миленький за буковиною, — ой чую ж я через люде — жалує за мною. Чуб. V. 383. 2) Жалѣть кого, состраданіе къ кому чувствовать. Шрам Паволоцький, жалуючи згуби паволочан, сам.... приняв усю вину на одного себе. К. ЧР. 411. А то ж я з чого тсе говорю, як не з приязні моєї?... Тебе жалуючи говорю, тебе люблячи. МВ. ІІ. 81. Жалуй мене, подружечко: жених покидає. Чуб. V. 182. 3) Относиться къ кому съ заботливостью, съ любовью, любить, ласкать. Ой ідеш ти, доню, між чужії люде: ой хто ж тебе, доню моя, жалувати буде? Макс. (1849), 113. Батько наш був дуже добрий: жалував нас обох рівно, і брата й мене. МВ. І. 7. От баба свою дочку й жалує, а дідову все лає, все лає. Рудч. Ск. II. 43. Чи добре тобі тут, сину? Чи жалують тебе? Левиц. І. 61. Лихого нічого жалувати. Ном. № 3889. Був у чоловіка собака; покіль молодим був, дак він його і жалував, а як ізстарівсь, дак він його проганяє. Рудч. Ск. І. 13. Кинулась нас цілувати, жалувати Катря. МВ. ІІ. 100. 4) Жалѣть, беречь, скупиться. З чужої торби хліба не жалують. Ном. № 4618. Біжи, біжи, королевичу, не жалуй коня. Чуб. V. 767. Ганна грошей не жалувала. Левиц. І. 57.
Загостюва́ти, -тю́ю, -єш, гл. Загоститься. Оце було як наша Катря де загостює, то мати дивують: що се доні нема! МВ. ІІ. 84. Така вже доля моя, що в мене не загостюється щастя. Г. Барв. 56.
За́стібка, -ки, ж. = застіжка. У нашої Одарки на застібці стрічка. О. 1861. X. 82. Двоє дітей... в якихсь ганчірках замість сорочок, котрі вони якось соромливо позводили на грудях чорними рученятами, бо застібок не було. Мир. ХРВ. 186.
Начинити II, -ню́, -ниш, гл. 1) Надѣлать, сдѣлать. Наварив пива, начинив дива. Ном. № 7572. 2) О лисицѣ: родить дѣтенышей. Лисичка начинить дітей. Шух. І. 212.
Поперепоганювати, -нюю, -єш, гл. Изгадить, испортить (во множествѣ).
Потурчитися, -чуся, -чишся, гл. Отуречиться. АД. І. 233. Потурчився, побусурманився для панства великого. АД. І. 209.
Сизоперець, -рця, м. Съ сизыми перьями. Орли сизоперці налітали. Н. п.
Танцерник, -ка, м. Раст. Malva sylvestris L. Анн. 208.
Фіґель, -ґля, м. 1) = фиґель 1 и 2 Тогди ся злетіли всі чорти і показували ріжні фіґлі, скакали по столі, по мисках.... Гн. ІІ. 6. Бачать діти, що старий батько з ними фіґля зробив. Драг. 181. 2) мн. фі́ґлі. Маленькій локончики на вискахъ женщины. Гол. Од. 61.
Цівкати, -каю, -єш, гл. Кричать (о птицѣ білогруд, Cinclus agnaticus). Шух. І. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕРКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.