Випосажити, -жу, -жиш, гл. Дать приданое.
Гости́нка, -ки, ж. Ум. отъ гостина.
Дурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Урчать, бурчать. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не дурчала.
Завиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Завилять. А Прус хвостом не завиляв, як знаєш лис хвостом виляє.
Крячастий, -а, -е. Кустистый. Крячастий барвінок молодій дівчині на вінок.
Обід 2, -ду, м. 1) Обѣдъ. Ой був Сава в Немирові в ляхів на обіді. становити обід. Устраивать поминальный обѣдъ. 2) мн. обіди. Обѣденное время. Уже обіди. Сонце гріє. Були вже пізні обіди, а люде з церкви ще не вийшли. 3) до-обід. До обѣда. Як би поспав до обід, так приснився б ведмідь. Ум. обідець, обідонько. Для тебе тещенька обідець готує.
Пообтрощувати, -щую, -єш, гл. Обломать вокругъ (во множествѣ).
Свисовути, -ну, -неш, гл. Съ силой свиснуть. А він як свисоне!
Тилій, -лія, м. = тилє. Не ріж гострієм, а тилієм бий.
Чурувати, -ру́ю, -єш, гл. Быть чурою. Ти всюди був мені слугою вірним, — як братнє серце, чурою прихильним, — тепер не будеш більше чурувати, а з нами брат за брата пробувати.
