Відколи нар.
1) Съ какихъ поръ. Відколи пішов, та й нема.
2) Съ тѣхъ поръ, какъ. Ще не чула, одколи живу на світі.
Єдва́б, -ба и -бу, м. Родъ шелковой матеріи. Ладна баба без єдваба. Оксамитом шляхи стеле і єдвабом застилає.
Зновляти, -ля́ю, -єш, сов. в. знови́ти, -влю́, -виш, гл. Возобновлять, возобновить.
Калічений, -а, -е. Искалѣченный... Підняв руки калічені до святого Бога.
Мости́вий, -а, -е. 1) Милостивый. Мостивий пане! 2) Именитый, знатный. Орудують пани мостиві людьми, як бидлом. Не цареві мостивому, не пану в палаті, а тобі, єдиний друже, хочу одспівати мою думу...
Паляниця, -ці, ж. Родъ булки, хлѣбъ изъ пшеничной муки, или изъ пшеничной, смѣшанной съ другою. Паляниця — хлібові сестриця. Живе собі з молодицею та їсть книші з паляницею. Ум. паляничка.
Твердко нар. = твердо.
Тепер, тепера, нар. Теперь. Як не тепер, то в четвер. Оставайся, мамо, в лузі, вже тепера ми сами друзі. Ум. тепе́рка, тепе́рки, тепе́ркива, теперенька, тепереньки, тепе́ренько, теперечка, теперечки. Перше коло чобіт ходив, а теперки не знає, як на них ступити. Де то вона тепереньки? Теперечки не дам байбарака. Ой кохав тебе, потішав тебе та казав: моя будеш, а теперенько коло иншого як голубонька гудеш.
Туршук, -ка, м. Кустарникъ, молодой лѣсъ.
Чоко меж., выражающее стукъ сапожныхъ подковъ. Як піду я в скоки та в боки.... а підківки тільки чоко, чоко, чоко, чоко!
