Босіти, -сію, -єш, гл. Дѣлаться босымъ.
Затопля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. затопи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Затоплять, затопить, потопить, утопить. Затоплю долю дрібними сльозами. Хвиля човен затопила. Чи його вода затопила? 2) Погружать, погрузить, вонзать, вонзить. Затопив йому ніж у серце. 3) — о́чі, по́гляд. Вперять, вперить, устремлять, устремить глаза, взоръ. В далеку даль затоплює зірниці. Ти затопиш очі в очі. 4) Бить, ударить. Підскочив до його та як затопить у вухо. Січовик справді хотів було затопить по гамалику. 5) Затоплять затопить (въ печи). Затопила сирими дровами. Затопила свою хату пізно. 6) Закабаливать, закабалить. Затопила свою голову. Ти мене, моя мати, за бурлаку затопила. Молодим не женила, в вічну службу затопила.
Зоря, -рі, ж.
1) Звѣзда. Чи це тая зоря зійшла, щоб я додому йшла? Чи це тая вечірняя, щоб я погуляла? Ой ти зоре, моя зоре, зіронько вечірняя.
2) Заря. Чи то зоря розсвітає? на зорю займається. Свѣтаетъ. Уже зоря занялася, вже й сонечко зійшло.
Мали́нонька и малиночка, -ки, ж. Ум. отъ малина.
Мліг, (род.?), м. Мигъ. На мліг ока був рижий розсідланий.
Однодворець, -рця, м. Однодворець. Чи не з міщан ви часом, або чи не з однодворців.
Рожденка, -ки, ж. Уроженка. Яка ж я приблуда не цього світа? Я тутешня рожденка.
Ростобирючоватий, -а, -е. Растрепанный, торчащій въ разныя стороны. Cм. ростопирювачуватий.
Синьоворонка, -ки, ж. = сивограк.
Цегельницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный кирпичному мастеру.
