Бит, -та, м. Драка. Такий меж їми був бит, що обидва на місті зістались. Черном.

Бритваль, -ля, м. У горшечниковъ: тигель, горшокъ для плавки олова. Канев. у.

Веретено, -на, с. 1) Веретено для пряденія. Чуб. VII. 410. Вас. 201. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. Рудч. Ск. І. 178. На сорочку не напряла, веретін не було. Г. Барв. 45. Названія частей веретена въ Лебед. у.: острый конецъ — шпинь, утолщенная средняя часть — пузце, зарубка послѣ нея — шийка, конецъ — п'ятка. (Залюбовск.). Гуцульскія названія: острый конецъ — спінь, утолщенная средняя часть — черево, зарубка послѣ нея — затинка, деревянный дискъ, надѣваемый на конецъ — кочальце, конецъ — гуска. Шух. І. 148. 2) Веретено, стержень какъ часть различныхъ снарядовъ и машинъ, напр. снаряда для пряденія шерсти (назв. тупого конца: гузка (Вас.153) и различныхъ ткацкихъ снарядовъ: ремісника (Шух. І. 257), снувалки (МУЕ. ІІІ. 15), човника (Шух. І. 258), шпулера (МУЕ. ІІІ. 14), прядки; также какъ часть слѣдующихъ машинъ: жорен (Шух. І. 146), млина ручного (Шух. I. 103), — водяного и вітряка (Kolb. І. 61; Мик. 481), круга гончарського (Вас. 179, Шух. І. 360 — 262) и пр. Ум. верете(і)нце, веретенечко.

Вигончастий, -а, -е. Рослый и тонкій. Уман. ІІІ. 276.

Гамів, -мови, ж. = гальмо. Желех.

Ли́шка II, -ки, ж. Лисица. Вх. Пч. II. 5. Ум. ли́шонька. Поносуються жовті лишейки, же їх доходять панські хортойки. Гол. 3.

Писарчук, -ка, м. 1) Сынъ писаря. 2) Молодой писарь, канцеляриста.

Принукувати, -кую, -єш, гл. Принуждать, понуждать. Тут треба все принукувати палицею, нагаєм, та й тим нічого не вдієш. Левиц. І. 476.

Упити, уп'ю, -єш, гл. Напиться. Ні в'їв, ні впив, дрантям світить. Ном. № 1869.

Хвилозоп, -па, хвилозоф, -фа, м. = филозоф. Один хвилозоф, чи й богослов казав промову над якимсь помершим паном. Грин. І. 230.