Бокор, -ра, м. Плотъ.
Дев'я́тник, -ка, м. Девятый четвергъ послѣ Свѣтлаго Праздника.
Дійти́, -ся, гл. см. Доходити, -ся.
Панчішка, панчішечка, -ки, ж. Ум. отъ панчоха.
Свистун, -на, м.
1) Свистящій человѣкъ.
2) Дѣтская игрушка: глиняная свистулька въ видѣ птицы или звѣря.
3) Пустой орѣхъ съ отверстіемъ. Був колись оріх, а тепер свистун. Ум. свистунець, свистунчик.
Сточувати, -чую, -єш, сов. в. сточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Точить, источить. Щоб тебе нориці сточили.
2) Соединять, соединить, связать, сшить. Ці обидві дошки короткі, треба їх сточити.
2) Сливать, слить вмѣстѣ оставшееся въ разныхъ посудахъ.
4) сточити брехню. Выдумать небылицу, соврать. Чи брехеньки які сточити, кому імення приложити, то так як раз і додала.
Тинина, -ни, ж. Колъ изъ плетня.
Трояндочка, -ки, ж. Ум. отъ троянда.
Упершині нар. Въ прежнія времена. Впертині так не робилося.
Хапатися, -паюся, -єшся, гл.
1) Хвататься, браться. Хапається за шаблю.
2) — чого. Дѣлать что, хвататься за что. Не хапайся дурниці, не будеш сидів у темниці.
3) Спѣшить, торопиться. Хто хапавсь жито сіяти, то в того воно повипрівало. Хапається, як попівна заміж.
