Кибалка, -ки, ж. Родъ головного женскаго убора. Впрягла в ґринджолята павичку, сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса. (В старовину молода) в понеділок не очіпок, а кораблик мала, або білую кибалку любо надівала. Ум. киба́лочка. Крають китаєчку, зшиють кибалочку та на твою головочку. Он глянь на поріг, діво, несуть твоє діло: чіпчичок, кибалочку на твою головочку.
Колодиця, -ці, ж. Ступица въ колесѣ. Cм. колодка.
Ми́тник, -ка, м. Мытарь; сборщикъ пошлины, таможенный сборщикъ. Посідало з Ісусом багато митників.
Обіссатися, -ссуся, -ссе́шся, гл. Обсосаться, пососать чрезъ мѣру. Дитина блює, — то воно обіссалось.
Опізнитися, -нюся, -ни́шся, гл. Опоздать. Зійшла зірка, зійшла зірка, місяць опізнився.
Попільнуха, -хи, ж.
1) = попелюха 2. Cм. попільниця.
2) Гашеная известь.
Предозвілля, -ля, с. Приволье, раздолье, удобное мѣстоположеніе. У вас тут гарне предозвілля і вода близька, над річкою городи...
Сапкий, -а, -е. 1) Утомительный, трудный. Сапка дорога — бач, як коні засапались.
2) Рыхлый, сыпучій. Сніги були глибокі та сапкі.
Стрільчити, -чу, -чиш, гл. = стрільцювати.
Хорувати, -рую, -єш, гл. Болѣть. Дай, Боже, жартувати, аби не хорувати. Ніякою хоробою не будеш хорувати.