Бевзь, -зя, м. Олухъ, болванъ, простофиля. Який бо ти бевзь!
До́бречко нар. Ум. отъ добре.
Забува́ння, -ня, с. Забываніе, забвеніе.
Завісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. — кого́. Сообщить (кому). Думали-думали, як йога лучче Катрю завістити про те, що чули.
Легко́ду́х, -ха, м. 1) Изнѣженный, слабый человѣкъ. 2) Малодушный человѣкъ. Тілько легкодухам здається, що наша сила ніщо, супротив тієї сили, що рине на нас. «Гей, хто зо мною вийде битись, покоштувати стусанів?»... Дарес довгенько дожидався, мовчали всі, ніхто не йшов, з ним всякий битися боявся, собою страху всім задав. « Так ви, бачу, всі легкодухи, передо мною так як мухи і пудохвети наголо!». Легкодухів між ними не буває: ні слово нас, ні діло не злякає.
Моло́дчати и молодшати, -чаю(-шаю), -єш, гл. Дѣлаться моложе.
Облатувати, -тую, -єш, сов. в. облата́ти, -та́ю, -єш, гл.
1) Класть, положить заплаты, починять, починить, положивъ заплату.
2) — кого. Постоянно чинить чью-либо одежду, починить чьи-либо одежду и бѣлье (все), положить заплаты на чьи-либо одежду и бѣлье. Нема кому ні обіпрать, ні облатать — треба женитися. Та їх (діти) треба обшить, треба й облатать.
3) Дѣлать срубъ въ колодцѣ? обгородить латами? Ой у полі криниченька та й облатаная.
4) облатати боки. Отколотить. Мене виганяють, кийом боки облатають.
Пороскроювати, -кроюю, -єш, гл. = пороскраювати.
Шнирити, -рю, -риш, гл. Шнырять? Утята так і шнирять по над головами.
Штуряти, -ся, -ряю, -ся, -єш, -ся, гл.
1) = штурляти, -ся. Штурялись, штовхали один одного.
2) Всовывать.
