Банта, -ти, ж.
1) Поперечное бревно между стропилами, перекладина. Кури сплять на бантах. О животныхъ: піти на банти — издохнуть. кінь пійшов на банта, т. е. содранная съ коня шкура повѣшена на бантах.
2) мн. банти = вергуни.
Викопирсати Cм. викопирсувати.
Колісництво, -ва, с. Ремесло колесника.
Нарі́жниці, -ниць, ж. мн. 1) = наріжник 1. 2) Снопы, которые кладутъ на углахъ крыши.
Осідатися, -даюся, -єшся, сов. в. осістися, -ся́дуся, -дешся, гл.
1) Садиться, сѣсть.
2) Осаждаться, осѣсть.
3) Поселяться, поселиться.
4) Успокаиваться, успокоиться, умѣрить свой пылъ. Постаріється, то й осядеться трохи.
Помотатися, -та́юся, -єшся, гл.
1) Помотаться, поболтаться.
2) Пошататься, походить, посуетиться. Поміж людьми помотається, звичаїв набірається.
Посипання, -ня, с. Посыпаніе.
Посміти, -смію, -єш, гл. Посмѣть, осмѣлиться. Любить козак дівчиноньку, занять не посміє.
Приносини, -син, ж. мн. = принос.
Пудити, -джу, -диш, гл.
1) Гнать. Молоде гудь, та в двір пудь, а старе хвали, та з двора веди.
2) Мочиться.
