Добрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Становиться добрымъ, добрѣть.
Дурноп'Я́н, -ну, м. Раст. Datura stramonium L.
Залуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. залучи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Завербовывать, завербовать, затянуть въ свою компанію, залучать, залучить. І веселились у чернечих душах, що Конашевича до себе залучили. На зіму хто небудь залучить мого дідуся скотину порати, вірьовки плести. 2) Загонять, загнать домой домашнее животное (изъ стада). Кожне своїх овець залучало додому. Залучав скотину. Гусей або утяток з річки залучити. 3) Доставать, достать, получать, получить. Оце було, як залучить собі яблучко въ кишеньку, дак і закличе мене в хлівець: «На, мамо!» — слави. Пріобрѣсти славу, прославиться. Ой не схотів та пан Сива козакам служити, він пішов же до ляшеньків слави залучити.
Засту́пник, -ка, м. 1) Замѣститель, заступающій мѣсто другого, исправляющій должность. 2) Защитникъ, заступникъ, ходатай за кого. Хто в нас Бог, опріч Єгови? Хто заступник, опріч Бога?
Кладочка, -ки, ж. Ум. отъ кладка.
Незносний, -а, -е. Нестерпимый. Годі мліти серцю моєму з незносної тут.
Почепурніти, -ні́ю, -єш, гл. Похорошѣть.
Псіти, псію, -єш, гл. Жить по собачьи; жить бѣдно, перебиваться.
Схлюпнути, -пну, -неш, гл. Пошатнувъ сосудъ, расплескать немного.
Умисне нар. Умышленно, нарочно. Випитувала вона усе те умисне, шоб чоловіка свого піймать.
