Зрадниця, -ці, ж. Измѣнница, предательница. Ой ти, дівице, моя зраднице, зрадила мене молодого.
Літайча́, -ча́ти, с. Маленькая бабочка.
Нарони́ти, -ню́, -ниш, гл. Уронить много. Та летіла зозулечка через сад, наронила пір'вчка повен сад.
Попонько, -ка, м. Ум. отъ піп.
Посварити, -рю́, -ри́ш, гл.
1) Поссориться. Вже козаки Хмельницького з ляхами барзо посварили.
2) — кого́. Поссорить.
3) — кого. Сдѣлать кому выговоръ, выбранить кого. Треба його посварити, щоб звичайніший був. Його мати посварила, що в мене бував.
Росхворітися, -ріюся, -єшся, гл. Расхвораться. Вона стогне, наче росхворілась.
Сплянтувати, -ту́ю, -єш, гл. — ліс. Разчистить. Сплянтували ліс, плянту зробили, що й корня не видко.
Схибитися, -блюся, -бишся, гл. Уклониться въ сторону, отскочить. Не повалений на місті (кулею) кнур кидається на дим і своїми здоровенними иклами порубає пластуна, як не вспіє схибитись.
Торочення, -ня, с.
1) Обшиваніе бахромой.
2) Болтовня.
Шахва, -ви, ж. Шкафъ. Ум. ша́ховка.
