Ба́читися, -чуся, -чишся, гл. Видѣться, встрѣчаться. Бо вже ж мені та з милим не бачитися. Бачиться, сокр. бачця. Кажется, кажись, какъ видно. От мерщій і одвернуться одно од другого і, бачиться, й не дивляться. Ой, бачиться, не журуся, в тугу не вдаюся, а як вийду за ворота, — од вітру валюся. Світ, бачця, широкий, та нема де прихилитись в світі одиноким.
Відбавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відбавити, -влю, -виш, гл. Убавлять, убавить, уменьшать, уменьшить.
До́ленька, до́лечка, -ки, ж. Ум. отъ до́ля.
Злодійство, -ва, с. Воровство. Коли не злодійство, то разбійство в нашім селі.
Зогнати, зжену, -не́ш, гл. = зігнати. Ми свою матусю рідненьку, вдову стареньку, прогнівили, із двора зогнали. 1882. ХП. 498.
Ковть! меж., выражающее глотаніе.
Краплистий, -а, -е. 1) Крупный (о дождѣ). Да пішов дощик краплистий, да уродив черчик черчистий. 2) Въ крапинкахъ. Дві великі подушки у краплистих темних пошивках.
Обмовонька, обмо́вочка, -ки, ж. Ум. отъ обмова.
Панянство, -ва, с. Дѣвство, дѣвственность. Ой вже мов панянство загине. (Маруся) вже з панянства вистав, до старих людей пристає.
Посад, -ду, м.
1) Мѣсто, гдѣ сажаютъ жениха и невѣсту; во время свадьбы. Благослови ж мене, та мій батеньку, на сім посаді сісти.
2) Поставъ въ мельницѣ. У млині два посади.
3) Рядъ или кругъ сноповъ на току для молотьбы. Ум. посадонько.
