Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шия

Шия, шиї, ж. 1) Шея. Гне шию, як віл у ярмо. Ном. № 1293. Шия — хоч обіддя гни, — такая толстая. Ном. № 8595. 2) Часть печи надъ коміном. Чуб. VII. 381. 3) Часть топора. Cм. сокира. Шух. І. 175. Ум. шийка, ши́єчка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 497.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИЯ"
Джо́нва, -ви, ж. Дятелъ. Вх, Зн. 14. Cм. Жонва, I. Жовна.
Зака́шлятися, -ляюся, -єшся, гл. Закашляться. Батюшка сів проти неї та й закашлявся. МВ. ІІ. 203.
Молочі́й, -чію, м. Раст. а) Cм. молочай, б) Leontodon taraxacum. Вх. Пч. 11. Cм. молоч.
Нудно нар. 1) Скучно; томительно. Нудно без роботи. МВ. (О. 1862. III. 40). Так мені, дівчинонько, да без тебе нудно. Н. п. 2) Приторно. 3) Тошно.
Повити Cм. повивати.
Поколисати, -са́ю, -єш, гл. = поколихати. Трошки поколисала, воно й заснуло.
Про́лісок, -ску, м. Прогалина, поляна. На полянах і пролісках росла висока трава і ніколи не косилась. Стор. II. 118 2) мн. Раст. Scilla cernua. Потебня. Къ ист. звук. III. 96.
Розвірняка, -ки, об. Разиня, ротозѣй. Я стою проворняка, а він где розвірняка, та мені дигильом у рот. Ном. № 6594.
Чужосілець, -льця, м. Человѣкъ изъ чужого села. Не ви сінечки робили, робили сінечки чужосільці. МУЕ. III. 120.
Шпилити, -лю, -лиш, гл. Прикалывать булавками, шпильками. Гол. II. 634.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШИЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.