Бистрити, -рю, -риш, гл. Быстро, стремительно течь. Вода бистрить.
Дейне́цький, -а, -е. Относящійся къ дейнек'ѣ. Зашуміли в лузі дуби кучеряві загукали гадячане на дейнецькі лави.
До́брість, -рости, ж. Доброта. На, та знай мою добрість! Добрості і милосердію Його і міри нема. Я по добрості даю тобі. Ма́ти до́брість. Быть добрымъ. А вже в нас отець і мати все добрість собі мали б та в чистеє поле вони вихожали б. У до́брості жи́ти з ким. Быть въ хорошихъ отношеніяхъ. Мировий у добрості живе з паном. По до́брости. Добромъ. Почала його по добрости просить.
Застанови́ти, -ся. Cм. застановляти, -ся.
Катівка, -ки, ж. Мучительница. Петрівка — на хліб катівка. Значеніе слова ясно изъ слѣдующаго мѣста письма Мазепы къ М. Кочубей: «Тяжко зафрасовалемся, почувши же тая катувка не перестаєть в. м. мучити». Костомаровъ. Мазепа, 360.
Мензе́ря, -рі, ж. Дойная овца.
Миша́тий, -а, -е. Мышинаго цвѣта, пепельный. Мишатий кінь.
Ровінь, -ню, м. Равнина.
Саморідний, -а, -е. 1) Самородный, естественный, натуральный. Саморідна віспа.
2) — дна дитина. Незаконнорожденный ребенокъ.
3) — дне зілля. Раст. = пісочник.
Цвіріньчук, -ка, м. = цвіркун.