Битий, -а, -е. 1) Битый. Каже дитина, що бита, та не каже за що. битий ходиш. Вотъ-вотъ будешь побитъ. Битий ходиш. — от-от-от попоб'ють. я в тім не битий. Я этому не учень, я этого не знаю. 2) О дорогѣ: торный, укатанный. Ой як вийдеш на битий шлях, слізоньками вмиться. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. 3) Печатный. Я розбіраю тільки бите письмо, а скорописі не вмію. 4) О монетѣ и металлѣ: чеканенный, кованный. Битії таляри. При боці шабля у Дамашку бита. Без битої голої копійка. 5) бита підлога. Полъ изъ бревенъ. Ум. битенький.
Ворітниця, -ці, ж.
1) Доска въ воротной створѣ. Cм. ворота. Дойшли вони до воріт, Остап осадив сало (що ніс) на ворітницю. Иногда во мн. ч.: ворота. Втворіть ворітниці!
2) глуха ворітниця. Столбъ, къ которому привязаны ворота.
Гострогля́д, -ду, м. Крѣпкая водка. Лигнув чарок зо три гострогляду, та й не журь, мати! хоч до вечора робити.
За́писочка, -ки, ж. Ум. отъ за́писка.
Заузда́ти, -да́ю, -єш, гл. = загнуздати.
Зосмілити Cм. зосмілювати.
Конюшина, -ни, ж. Клеверъ, Trifolium pratense.
Пожерти Cм. пожирати.
Румегати, -га́ю, -єш, гл. = ремиґати.
Шершак, -ка, м. Раст. Dispacus.
