Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шишечка

Шишечка, -ки, ж. 1) Ум. отъ шишка. 2) Родъ пирожнаго. Маркев. 169.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 497.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИШЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИШЕЧКА"
Горо́х, -ху, м. Горохъ. Як бачились у горосі, та й досі. Ном. Хоч горохом об стіну, а він усе своє. Ном. Як горо́х при доро́зі. Плохо, скверно. Живу, як горох при дорозі. Як горо́хом. Быстро, скороговоркой. Засипав, як горохом у бочку. Ном. Коло́чений горо́х. Кушанье: растертый горохъ въ видѣ киселя. Гороби́ний горо́х. Раст. a) Onobrycis gracilis Bess. ЗЮЗО. І. 129; б) Vicia villosa L. ЗЮЗО. I. 141. Cм. Горобиний. 4) Миши́ний горо́х. Раст. Vicia sativa L. ЗЮЗО. І. 141.
Де-и́нде, нар. 1) Кой-гдѣ. Зімою були великі сніги, так де-инде закидало, що аршинів у три було. Кв. II. 38. 2) Куда нибудь въ другое мѣсто; гдѣ нибудь. Іди, ринде, де-инде: там тебе не знатимуть і риндею не зватимуть. Ном. № 10360. Іди ти, мати, де-инде пробувати, хліба-соли спокійно вживати. ЗОЮР. I. 20. Давно се діялось... і не де-инде, а у нашій таки землі. Грин. I. 287.
Дра́нець, -нця, м. Оборванецъ.
Ізр.. Cм. зр.
Квітка, -ки, ж. 1) Цвѣтокъ. А без долі біле личко, — як квітка на полі: пече сонце, гойда вітер, рве всякий по волі. Шевч. 70. Процвітає в саду квітка... О, траво висока! Закрий її, сховай її від людського ока. К. Досв. Ой вирву я з рожі квітку та й пущу на воду: пливи, пливи, з рожі квітко, та й до мого роду. Н. п. 2) мн. Вѣнокъ изъ искусственныхъ цвѣтовъ, который носить дѣвушка, преимущественно просватанная. 3) Цвѣтной бантъ, пришиваемый къ шапкѣ на свадьбѣ жениху и боярам. Беруть шапки у бояр і пришивають квітки, співають так само, як і тоді, коли пришивають квітку молодому. Чуб. IV. 567. Пійду з села, — зараз оженюся: мені, дівко, та пригниють квітку, тебе, дівко, завертять в намітку. Мет. 15. Переносно: квітку пришити (кому́). Осмѣять кого острымъ словцомъ, мѣткимъ отвѣтомъ и пр. Се така, що кожному квітку пришиє. Эта каждаго осмѣетъ. (Уміла) квітку хоть кому пришити, хитро насміяться. Мкр. Н. 85. Обізветься який парубок, — він зараз і пришиє квітку: дівчатам регот, парубкові бором. О. 1861. VIII. 19. 4) Букетикъ изъ калины или цвѣтовъ, подносимый на крестинахъ повивальной бабкой гостямъ. КС. 1893. VII. 79. 5) Особый родъ вышивки на сорочкѣ. Залюбовск. Чуб. VII. 427. 6) у квітки́. О матеріи: съ рисункомъ въ видѣ цвѣтовъ. Жілетка шовкова в квітки. Св. Л, 174. Ум. квітонька, квіточка. По садочку йшла, квітойки рвала. Чуб. V. 6. Квітоньками гарненько рожа розцвіла. Сніп. У хаті в її — як у віночку, хліб випечений — як сонце, сама сидить — як квіточка. ЗОЮР. І. 145. Дівчинонька, як квіточка, з нею рай. Гліб.
Палимон, -на, м. Большая палка. Мнж. 188. Гляди лишень, гадючий сину, щоб я тобі часом палимона не дав. Староб. у.
Поздоровшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться здоровѣе. Г. Барв. 13. Він мені каже не їсти того й того, а я на злість наїмся та поздоровшаю. Левиц. І. 136.
Полив'яний, -а, -е. Глазированный, муравленный. Тут їли різнії потрави і все з полив'яних мисок. Котл. Ен. І. 18. Се ще тютя з полив'яним, носом. Ном. № 2887.
Прогончарувати, -ру́ю, -єш, гл. Заниматься горшечнымъ ремесломъ извѣстное время.
Сміхованець, -нця, м. Шутникъ, забавникъ, скоморохъ. Вх. Зн. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШИШЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.