Булка, -ки, ж. 1) Булка, бѣлый хлѣбъ. Що ж ти напік булок? Шкода собаці булки; не ззість, тілько покаляє. 2) Отдѣльный хлѣбъ. Булка хліба. 3) Деревянный шаръ, употребляющійся въ игрѣ того-же имени. (шаръ гоняютъ палками но льду). Учора я дививсь, як хлопці гуляли на толоці.... то в дучку булку заганяли. Ум. булочка. Булочка хліба лежить.
Ласощ, -щі, ж. Употребляется болѣе во мн. ч. ласощі, -щів и -щей. Лакомство. І уже в Одесі ласощ закупав з крамом. Чуже лихо за ласощі, а своє за хрін. Цурається тоді людина хліба, від ласощів одвернеться солодких.
Молоття́, -тя́, с. Молка, молотье. Мука однії пшениці і одного молоття.
Опороситися, -шуся, -сишся, гл. О свиньѣ: родить.
Післати Cм. посилати.
Товчка, -ки, ж. Толчея, ступа.
Халабуда, -ди, ж. 1) Шалашъ. Напнемо халабуду. 2) Легкая непрочная постройка, наскоро сдѣланная, — напр. временныя сѣни при хатѣ. 3) Еврейская крытая бричка, родъ кибитки. Нечистий пре жидівську халабуду. 4) Волъ съ рогами большими выступающими впередъ, концы коихъ, закругляясь, почти сходятся кверху. Ум. халабудка. По всьому садові назбудували гульбищ, печер, халабудок.
Хаптура, -ри, ж. = хавтур. Піп дзвонить за для своєї користи, може чує де хаптури поїсти. Ум. халтурка. Не здужає (кобила) у пилипівку попівських хаптурок по селу возить.
Час, -су, м. 1) Время, пора. З того часу ставок чистий заріс осокою. В часі погоди бійся великої води. Час приходить умірати, — нікому поради дати. Час-година упливає, страшний суд ся приближав. Нема в його часу ані година. вічні часи. Вѣчныя времена. Дали їм Тамань на вічні часи. час на час. Ежечасно. Бережи своєї душі час на час, бо несподівана смерть за плечима ходе. без часу. Безвременно, раньше времени. Ой я хора, хора, умру вам без часу. в час. Вовремя. Чи в час, чи ні, — діло розпочато. на час. На время. Пусти мене, отамане, хоть на час додому. з часом. Черезъ нѣкоторое время. З часом у покійниці і того не стало. не за великий час. Въ теченіе непродолжительнаго времени. Не за великий час усе прогайнували. одного́ часу. Однажды. по часі. Спустя нѣсколько времени. Я вас по часі покличу. По часі зроблю, а тепер нема коли. про час. На время, покамѣстъ. Най буде про час і така, навпослі я зроблю гарну. тим часом. Тѣмъ временемъ, между тѣмъ. Два годи любились вони дуже, — тим часом найшовся другий парубок, Іван, і відбив. у вічний час. На вѣчныя времена. Віри християнської на поталу в вічний час не подайте. яко́го часу? Въ какое время? дай, боже, час добрий! Счастливой дороги! 2) Въ значен. нарѣчія: пора. Давно б час! Час їхати. Ой-годі ж мені за кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати. Дума. Ум. часо́к, часо́чок. Приходь лиш, брате, на часок! А жить так, Господи, хотілось! Хотілось любити хоть годочок, хоть часочок на світ подивитись!
Шкапина, -ни, ж.
1) = шкапа.
2) Снятая конская кожа.
