Гу́лонька, гу́лочка, -ки, ж. Ум. отъ гулиця.
Звива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зви́ти, зів'ю́, -єш, гл. 1) Свивать, свить. Чи ти звелів орлові підійматись на висотах гніздо собі звивати. 2) Сматывать, смотать. Основу зачинає... звивати на клубки. 3) Сплетать, сплести. На свою головоньку вінка не звила. 4) Завивать, завить. А вмієш ти волосся звивати? III. 38).
Курник, -ка́, м. Птичникъ, курятникъ. То зазирне в курник.
Оврашковий, -а, -е. 1) Принадлежащій суслику, относящійся къ нему.
2) оврашкові хвости. Раст. Triticum cristatum Schrt.
Олінь, -ня, м. = олень. Олінь лісний, бігун бистрий, а людей боиться. Ум. олінець.
Охота, -ти, ж. Охота, желаніе, удовольствіе. І до діла не я, до роботи не я, — з хлопцями погулять — то ж охота моя. Як попоробиш до поту, то й їстимеш в охоту. 2) Охота. Взяв його (хорта) з собою да й пішов на охоту. 3) Охотничьи собаки. Сів на коня, забрав свою охоту і поїхав. 4) Охотою. Добровольно. Охотою пішов у москалі. Ум. охо́тонька.
Присідлати Cм. присідлувати.
Тарганиння, -ня, с. раст. Veratrum.
Чок меж. Хвать? Цапъ? Зза гори вовчок до кози: чок-чок.
Чоломкатися, -каюся, -єшся, гл. Цѣловаться, здороваясь или прощаясь, мирясь и пр. (но не о любовныхъ поцѣлуяхъ). Тут між собою роспитались, чоломкались і обнімались.
