Вигортатися, -таюся, -єшся, сов. в. вигорнутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Выгребаться, выгресться.
2) ви́горнутися з біди. Вывернуться.
Відбиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відбитися, -діб'юся, -б'єшся, гл. 1) Отбиваться, отбиться. Од троянців одбивались. 2) Удаляться, удалиться, отдаляться, отдалиться, отбиться. Від роду відбилася. Тут родилася, тут хрестилася, у чужую сторононьку да й відбилася. 3) Отражаться, отразиться. В прозорій воді відбиваються золоті верхи. 4) О кобылѣ: случиться съ жеребцомъ.
Дубни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = дубкати. Кінь дубнить ногами.
Ля́скання, -ня, с. Хлопаніе, щелканіе.
Мі́сяшно нар. 1) Мѣсячно, лунно. Так місячно, хоч голки збірай. 2) Помісячно. А чи нема тут такої молодиці, щоб місячно згодилась?
На́бгом нар. Биткомъ. Набгали мішок конопель набгом.
Перепрядки, -ків, м. мн. Шерсть, оставшаяся послѣ того, какъ изъ нея при пряденіи выберутъ длинныя волокна.
Повідривати, -ва́ю, -єш, гл. Оторвать (во множествѣ). Повідривала усіх.
Пустощі, -щей и -щів, ж. мн. Баловство, шалости. З пустощів не зна що робити.
Складатися, -даюся, -єшся, сов. в. скластися, складуся, -дешся, гл.
1) Складываться, сложиться, слагаться. Тут як почало (дерево) рубаться, котиться, складаться. Дай, Боже, час добрий, щоб моя капусточка приймалася і в головки складалась.
2) Складываться, дѣлать, сдѣлать складчину. Туди парубки збірались, по золотому складались.
3) Укладываться, уложиться. Усе складався та приготовлював вози. Склався і поїхав.
4) Состоять, составляться, составиться изъ чего. Все її лице складалось з одного носа. З яках частин вода складається.
5) Полагаться. На Бога складайся, розуму ж тримайся.
6) Происходить, произойти. Відкіля і лихо склалось. Складеться недогода та необачність яка, то він гукає та махає їм де що робиться і де що не так. Бійка з иншими хлопцями складеться. Регіт такий складається.
