Бердів'Я, -в'я, с. соб. Берда? Свята пречиста закляла каміня, бердів'я.
Бздикнути, -ну́, -не́ш гл. одн. в. отъ бздикати.
Злість, зло́сти, ж.
1) Злость. І од злости зубами скрегоче. Зо злості болять кості. На злість моїй жінці нехай мене б'ють.
2) Зло. — учинити. Сдѣлать зло. Ой ви, чумаченьки, ой ви, молоденькі, не вчиніте злости: поховайте моє тіло, щоб не розніс ворон кости.
Осердок, -дка, м. = осередок 1 и 2. Осердок у дереві.
Попересушувати, -шую, -єш, гл.
1) Просушить (во множествѣ). Оце повиймаю одежу з скрині та попересушую.
2) Пересушить (во множествѣ). Попересушували насіння, — гляньте, аж поприсмагало.
Порвати, -рву, -рве́ш, гл.
1) Порвать, перервать; изорвать. Іще шуби не зносила, коралів не порвала. Порве нове вино бурдюки.
2) Покусать, укусить. Щоб свині не порвали вас. VII. 6. Підеш по селу, так собаки порвуть.
3) — ноги = натрудити 1? А я молодая всю нічку не спала, всю нічку не спала, ніженьки порвала, таки свою неньку на лавці застала.
4) Cм. поривати.
Рази, -зів, м. мн. ? Він на другу весну плуг і рази забравши і між пшеницею і житом пооравши, в середині горох увесь засіяв свій.
Роздобритися, -рюся, -ришся, гл. Раздобриться, сдѣлаться добрымъ. Роздобривсь бач як, що вже й грошей дає.
Слезити, -зю́, -зи́ш, гл.
1) Плакать.
1) Сочиться. Яром вода слезить.
Строчільний, -а, -е. Употребляемый для строченія. Шило строчільне.
