Брикливий, -а, -е. 1) Лягающій.
2) Своенравный, капризный. Ти, кажуть, дівка не бриклива, але од старости сварлива. Ум. брикливенький.
Бур'Януватий, -а, -е. 1) Смѣшанный съ горными травами. Бур'янувате сіно. 2) Заросшій сорными травами. Бур'януваті городища.
Воротати, -таю, -єш, гл. Обтирать зерно въ ступѣ отъ шелухи.
Зама́зати, -ся. Cм. замазувати, -ся.
Зробок, -бка, м. Истощенный работою, негодный уже къ работѣ человѣкъ.
Зуски нар. = дзуски.
Обшугувати, -гую, -єш, сов. в. обшуга́ти, -га́ю, -єш, гл.
1) Очищать, очистить отъ шелухи (гречу). Обшугаю гречку на крупи.
2) Обрывать, оборвать вѣтромъ, оббить (о листьяхъ дерева). Найдуть на тебе буйнії вітри з лютими морозами, кору обіб'ють... листя обшугають.
Позаводити, -джу, -диш, гл.
1) Завести (многихъ). Сини позаводять коней у ліс.
2) Завести, устроить (во множествѣ). Позаводив... роскіш. В декотрих селах попи і пани позаводили школи.
Прибагом нар. По прихоти, случайно.
Химерний, -а, -е. 1) Чудаковатый, причудливый, странный. Оттакий то Перебендя старий та химерний, заспіває, засміється, а на сльози зверне. Коли скінчиш ти вигадки химерні?
2) Вздорный. Химерні слова.
