Кручок, -чка, м. = крючок. Коло тії криниченьки кручок і відро. Попробував то так, то сяк закидати оддалеки крупка, щоб вивідать, що в нього на думці. З вищого, бач, розуму закидає крупка. Ум. кручечок.
Лавниківство, -ва, с. Должность ла́вника.
Любли́вий, -а, -е. Влюбчивый. Дід мав любливе серце.
Немошний и немощний, -а, -е. Немощный, безсильный. Нападав її якийсь гнів немошний. Думки... підрізують немощну силу. І немощну мою душу за світ посилаю. Руки у нас немощні уже... не працюють, як колись.
Подушне, -ного, с. Подушная подать. Оттаке здоров'я, а подушне дай. Бачать люде і Бог з неба, на подушне грошей треба.
Понаїжджати, -джаємо, -єте, гл. = понаїздити. Тут стали рушати й наші, що з борошном понаїжджали. Понаїжджають у гості.
Примхати, -хаю, -єш, гл. Прихотничать, капризничать. Почне він примхати.
Слюсарство, -ва, с.
1) Слесарство.
2) = мосяжництво.
Шерхнути, -хну, -неш, гл.
1) Подергиваться льдомъ.
2) Шероховатѣть (о кожѣ человѣка).
3) Зашелестѣть, зашуршать. Нігде ніщо ні шерхне, ні стукне.
Штрикнути, -кну, -неш, гл. Однокр. отъ штрикати. Кольнуть, пырнуть, ткнуть. Ото баба як штрикне його штилем, то так рана і є.
