Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шуряк

Шуряк, -ка, м. = шурин. Ну, тепер ми всі поженились, — як би нам шуряка оженить? Рудч. Ск. І. 84. Ум. шурячок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 520.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУРЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУРЯК"
Вицабати, -баю, -єш, гл. Выбрать, выклюнуть. Вицабала його (зерно) птиця. Староб. у.
Збаня́, -ня́ти, с. 1) Маленькій жбанъ. Ум. збаня́тко. Камен. у. 2) мн. Раст. Campanula ranunculoides. Вх. Пч. 1. 9.  
Підлящ, -ща, м. Молодая риба Abramis brama (Cuv). Браун. 25.
Притемком нар. Во время темноты. Напав на його притемком та добре попобив, — так не вгадав, хто й бив. Черниг. у.
Прутик, -ка, м. 1) Ум. отъ прут. Чуб. І. 50. Гн. І. 40. 2) Родъ мере́жки. (КС. 1893. V. 281. Чуб. VII. 415). Скорѣе: часть мережки: рядъ круглыхъ отверстій съ обѣихъ сторонъ; шьется также и отдѣльно — по краямъ полотенца, сорочки.
Смажка, -ки, ж. Ум. отъ смага.
Тип, -пу, м. 1) Типъ. Виковувався з українки самостійний історичний тип. Морд. Пл. 93. 2) Печатаніе, изданіе. Заздалегідне словце до другого типу («Досвіток» Куліша, 1876).
Ткаченко, -ка, м. Сынъ ткача. Желех.
Укалятися, -ляюся, -єшся, гл. Опачкаться.
Упоминок, -нку, м. Напоминаніе. Не буде вам ніякої кари, ні упо'минку. ЗОЮР. I. 155.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШУРЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.