Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відганяти

Відганяти, -няю, -єш, сов. в. відігнати, віджену, -неш, гл. Отгонять, отогнать. Курка як співа, то відганяє ворогів. Чуб. І. 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГАНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГАНЯТИ"
До́ба́вка, -ки, ж. Прибавка. Без добавки і борщ не смашний. Ном. № 10589.
Запасча́ний, -а, -е. Относящійся къ запаск'ѣ, принадлежащій ей.
Засі́ріти, -рію, -єш, гл. Засѣрѣть, начать сѣрѣть; разсвѣтать.
Зручати, -ча́ю, -єш, гл. Поручать.
Оббити, -ся. Cм. оббивати, -ся.
Перегайнувати, -ную, -єш, гл. Попусту протратить.
Пробрести, -бреду́, -де́ш, гл. Пробресть (по водѣ). Пробрів річкою до середини, а далі вже ні — глибоко. Харьк.
Тесати, -шу́, -шеш, гл. Тесать, вытесывать. Хоч і кілля теши на голові. Ном. № 2639.
Хвальшиво Cм. хвальшиве.
Шкопирта I, -ти, ж. Игра, состоящая главнымъ образомъ въ бросаніи палокъ такъ, чтобы палка шла колесомъ, ударяясь о землю то однимъ, то другимъ концемъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДГАНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.