Барда, -ди, ж.
1) Краюха хлѣба.
2) Топоръ особой формы. Въ хотин. у. и у гуцуловъ: родъ плотницкаго топора съ широкимъ лезвіемъ. Казала йому хату ставити без барди і сокири. А кедрина не калина, я сам їй тесав, що зарубав яснов бардов, як в серденько тяв. Ум. бардичка, бардочка. Як затну бардичку до бука.
Грама́тка, -ки, ж. 1) Азбука, букварь. Аз-буки, бери граматку в руки. 2) Поминальная книжечка. Наняли тут по йому панахиду і у граматку свою записали.
Мши́ця, -ці, ж. Насѣк.: тля, травяная вошь, Aphis.
Наболі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Наболѣть. На боліло серденько від жалю.
Оббігати 2, -гаю, -єш, гл. Оббѣгать. Усіх подруг сьогодні оббігала, — заполочі хотіла позичити.
Обвіщати, -ща́ю, -єш, сов. в. обвісти́ти, -щу, -стиш, гл. = оповіщати, оповістити. Поки що, а я панові йду обвісти́ти.
Обридливо нар.
1) Надоѣдливо.
2) Противно.
Повдягати, -га́ю, -єш, гл.
1) Одѣть (многихъ). Піп повдягав їх та й повів додому.
2) Надѣть на себя (во множествѣ).
Удонька, удочка, -ки, ж. Ум. отъ удка.
Чесний, -а, -е. 1) Честный. Чесний не одурить. 2) Почтенный, уважаемый. Між людьми чесними зубів не продавай. Яка в мене борода чесна і велика. Вона чесного роду. Млин — чесна храмина. 3) чесний хрест. Праздникъ воздвиженія креста (14 сентября). Поїхав ото я саме під Чесного Хреста у ліс дрова рубати.
