Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щурій

Щурій, -рія, м. = щир. Вх. Пч. І. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 530.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩУРІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩУРІЙ"
Бажаний, -а, -е. Желанный, жданный. Шейк.
Виновацтво, -ва, с. Виновность. повернути в виновацтво. Обвинить. Нехай же хто лихих моїх осудить, напасників поверне в виновацтво. К. Іов. 57.
Волівня, -ні, ж. соб. Воды, быки. Та й багато волівні нагнали на ярмарок. Лохв. у. Слов. Д. Эварн.
Гля I пред. Для. Ужинок р. поля, 270.
Задніпря́нець, -нця, м. Житель заднѣпровья. Черк. у. Шевч. 574.
Збіржани́к, -ка, м. Извозчикъ. Хар. у. Слов. Д. Эварн.
Посцикайло, -ла, с. Испусканіе урины. З кавунів наїдку нема, тільки посцикайло. Лебед. у.
Росквитатися, -та́юся, -єшся, гл. Разсчитаться, расплатиться, расквитаться. Як признався — росквитався. Ном.
Уложитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Уложиться. Торбо, торбо, укладайсь! Вона гі уложиться. Рудч. Ск. II. 137. 2) Улечься. Вона вже уложилася слабая і стогне. Чуб. Cм. укладатися.
Худібний, -а, -е. Состоятельный, зажиточный. Да ще й без худоби вдова, а сам він худібний. Г. Барв. 422.. Cм. худобний.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩУРІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.