Гарячкувати, -чкую, -єш, гл. Пороть горячку. Я гарячкую, гарячкую — де воно ділося сокира та долото, аж воно украв хтось.
Грузя́вина, -ни, ж. = Грузота.
Заба́нювати, -нюю, -єш, сов. в. заба́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Дурно вымывать, вымыть. 2) Терять, утерять при мытьѣ. Понесла плаття на річку та один рушник десь і забанила.
Несів, -ву, м. Часть поля, по недосмотру незасѣянная. Якось чудно жито зійшло: там є і густо, а там пусто, мов несів.
Прутина, -ни, ж. Хворостина, розга. Ой пішов дід на подвір'я та взяв за прутину. Ум. прути́нка.
Роздріб, -ро́бу, м.
1) Раздробленіе.
2) на роздріб. Въ розницу. Як на роздріб продавать миски, то по шість копійок, а на гурт, то по пять.
Ростяпака, -ки, об. Разиня. Ото ще чортова ростяпака: несла свиту і не бачила, як люлька з кишені випала.
Скручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. скрути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Сворачиваться, свернуться. Дерево гадюкою скрутилось. 2) Потерпѣть неудачи въ дѣлахъ, свихнуться. Хоч би я за пана пішла: як моя доля така, то й пан скрутиться, а як моя добра доля, то піду за п'яницю, то й п'яниця поправиться. 3) Только сов. в. Околѣть, умереть. 4) Только сов. в. Сойти съ ума, обезумѣть. Гріх осиковою палкою бити і скотину, і людей, бо зараз скрутиться. 5) Безл. Прійтись плохо, тяжело. Ей, чоловіче, скрутиться тобі! от яконом буде бить.
Тирчак, -ка, м.
1) Торчащій стебель сорной травы зимой. Невеличкі гіллячки височезних верб, мов тирчаки бур'яну визирають з-під снігу.
2) = тирч.
3) пт. Crex Pratensis, дергачъ.
Чарівка, -ки, ж. = чарівниця. Ум. чарівочка. Що варе моя Оленочка, та чарівочка діє?
