Витікати, -каю, -єш, сов. в. витекти, -течу, -чеш, гл. 1) Вытекать, вытечь. З озера витікає річка. Тече вода в синє море, та не витікає. 2) Хватать, хватить, достать. Як витікатиме грошей, то купи. Чого сорочка така куца? — Бо така витекла.
Відробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відробити, -блю, -биш, гл. 1) Отрабатывать, отработать. Чи не зорали б ви мені? Я б уже вам відробив. Иногда просто взамѣнъ работы получить что-либо. Хомина жінка одробила десь курочку і приносе додому. Одробить де пшінця або прісця та зварить кулешик. 2) При помощи волшебства уничтожать, уничтожить сдѣланное, возвращать, вернуть къ прежнему состоянію. Я поробив їх вовками, а одробити не зумію. Хто одробе мою дочку од цього, що їй пороблено, тому дарую половину царства.
Заморя́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. замори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Уставать, устать, утомиться. Аж заморився від натуги, а все таки не зворухнув торби.
Захляпатыся, -паюся, -єшся, гл. = захлюпатися.
Лю́тий, -а, -е. 1) Свирѣпый, суровый, жестокій, лютый. Збери всіх лютих змій, збери, роспитай, котора люта. Лютий звір. Ой боїться ж воно да лютої зіми. Лютий ворог. Люте горе. Не бачив кінця моїй лютій муці. 2) Крѣпкій (о табакѣ). Лютий тютюн (у гуцуловъ). 3) Февраль (назв. мѣсяца).
Навкі́рки нар. Наперекоръ, на зло. То мі навкір робиш.
Подружка, -ки, ж. Ум. отъ подруга.
Позмітати, -та́ю, -єш, гл. Сместь (во множествѣ).
Позростатися, -таємося, -єтеся, гл. Срастись (во множествѣ). Кущі глоду, терну і шипшини позростались ніби. 111.
Розіпнути, -ну, -неш, гл. = розіпясти.
