Доточи́ти, -ся. Cм. доточувати, -ся.
Назори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Усмотрѣть, замѣтить. Він їх ще уперед назорив, що вони прийшли туди. Впала вона мені добре в око, ледві я її назорив. Вони (злодії) і назорили, шо у батюшки така добренна патериця з срібною головкою.
Пересмикати, -чу, -чеш, гл. Передергать. Я шавлію пересію, руту пересмішу.
Підкидання, -ня, с. Подбрасываніе, подкидываніе.
Поковтач, -ча, м. пт. дятелъ.
Поопадати, -даємо, -єте, гл. = пообпадати.
Скричатися, -чуся, -чишся, гл. Истомиться, измучиться отъ крика. (Дитя) за ніч іскричалось і ніч не спало.
Сміхота, -ти, ж. = сміховина?
Уростати, -таю, -єш, сов. в. урости, -ту, -теш, гл. 1) Вростать, врости. В землю вросла. 2) Виростать, вырости, возростать, возрости. Виростав з того визнаття гнів його на Галю. 3) Заростать, зарости. Стала стежка травою вростати. Простружу дороженьку к святій неділонці, — травицею вросте.
Частюка нар. Часто. Частюка їзджу до Ніженя.