Дерка́читися, -чуся, -чишся, гл. Истираться (о вѣникѣ). Уже віник деркачиться.
Догля́дач, -ча, м. Надзиратель, надсмотрщикъ.
Кудрево, -ва, с. Кедръ? Як жидова Христа мучила, та на кудреві й роспинала.
Надсіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. надсі́кти, -січу́, -че́ш, гл. 1) Надсѣкать, надсѣчь. 2) О лошади: сбивать, сбить, оцарапывать, оцарапать. Кінь надсік собі ногу.
Позаполіскувати, -кую, -єш, гл. Замыть, полоща (во множествѣ). Побіжи, дочко, на річку, позаполіскуй сорочки Семенкови.
Покепкувати, -ку́ю, -єш, гл. Посміяться надъ кѣмъ. Дай, Боже, щоб ні догадались брат з брата в чім покепкувать.
Попідсмажувати, -жую, -єш, гл. Поджарить (во множествѣ).
Розмивати, -ва́ю, -єш, сов. в. розмити, -мию, -єш, гл. Размывать, размыть, подмывать, подмыть. Прудка ріка береги розмиває. Нехай мої руці поїдять гадюці, а білеє тіло вода розмиє.
Угринка, -ки, ж. Венгерка.
Цнота, -ти, ж.
1) Добродѣтель. Цнота й покора не має місця у панського двора. Лучче цнота в болоті, а як нецнота в золоті.
2) Цѣломудріе, невинность. Довідався о ладності і о її цноті. Хоть я сирота, є у мене цнота. Ум. цно́тонька.