Бідний, -а, -е. 1) Бѣдный, неимущій. Роди, Боже, на всякого долю — бідного і багатого.
2) Несчастливый, горемычный, бѣдный. Бідна моя головонька, доленька несчасна. Помер отець-ненька — я журюся: до кого ж я, бідна, пригорнуся? Ум. бідненький, біднесенький. Жив тоді бідненький чоловік із жінкою.
Го́речко, -ка, с. Ум. отъ горе.
Дві, двох, чис. Имен. пад. ж. р. отъ два. Двѣ. Дві хаті. Дві нозі.
Иней, -нею, м. Иней. Ком. II. 25. Будуть твої карі очі инеєм уростати.
Копитки, -ків, м. мн. = копитень.
Нириця, -ці, ж. Рана, послѣ того, какъ прорветь нарывъ.
Перетягати I, -га́ю, -єш, сов. в. перетягти, -гну, -неш, гл.
1) Перетягивать, перетянуть. Перетягли шнурками перину.
2) Перетягивать, перетянуть. Перетягли їх у двір, а тут Бог дав дитину.
3) Тянуть, протянуть, прожить, перебиться. Як небудь ще цей тиждень перетягнемо. Хоч би дав Бог оцей тиждень перетягти.
Пообколупувати, -пую, -єш, гл. Облупить, обковырять (во множествѣ). Стіни пообколупували, долівку повибивали.
Приливати, -ва́ю, -єш, сов. в. прилити, -ллю, -ллєш, гл. 1) Поливать, полить. Приливайте доріженьку, щоб пилом не пала. Голосила, викрикуючи жалібні слова, приливаючи їх ще жалібнішими сльозами. 2) Заливать, залить. От він візьме та й приллє водою огонь.
Уливатися, -ваюся, -єшся, сов. в. улитися, уллюся, -ллєшся, гл. Вливаться, влиться. 2) Впадать, впасть (о рѣкѣ), 3) Обливаться, облиться. Вона усе сльозами вливалася.
