Верх, -ху, м. 1) Верхъ. Козел сміливіший — ізліз на самий верх. Рудч. Ск. Вода так через верх ллється. Рудч. Ск. з верху до споду. Съ верху до низу. На версі. Сверху. Коровай накривають рантухом так, щоб різка з яблуками стреміла на версі. Г. Барв. IV. 30. через верх слухати. Невнимательно слушать, пропускать мимо ушей. Як батько казав: «не важся за його йти», то я слухала його через верх. Г. Барв. 277. 2) Поверхность. Верх землі. 3) Крыша, покрышка (шубы). Кожух.... сіронімецький верх. Сим. 227. 4) Верхняя часть, верхній край чего либо. Верхи́. Въ палкѣ верхній конецъ, когда на ней міряються, чья очередь. Ив. 14. — у неводі. Верхній край невода. Вас. 186, Браун. 10. 5) Верхушка (дерева, горы, стога и пр.). Kolb. I. 63. Ой у городі конопельки — верхи зелененькі. Мет. 61. А що буря верхи позривала. Грин. III. 418. На дуба зліз, на самий вершечок. Чуб. 6) Крыша; глава церковная. Стоїть церква без верха, у їй людей без числа. Ном. стр. 296, № 196. Стане церковця з трома верхами, з трома верхами, з трома хрестами. О. 1861. XI. Св. 62. твоя хата, а мій верх. Обрядовыя слова новобрачной, подъѣзжающей къ хатѣ мужа, выражающія пожеланіе властвовать въ домѣ мужа. Мил. 123. 7) Дымовая труба, отверстіе для выхода дыма изъ печи. Мій верх і заткало. Ном. № 2575. Ти думаєш, дурню, я тебе кохаю, я такими дурнями верхи затикаю. Н. п. Верхи́ труси́ти. Трубы чистить. Сим. 130. 8) Верха́ми = Ве́рхи. А москалі їй назустріч, як один, верхами. Шевч. 85. Не їдь до мене трьома верхами, приїдь до мене трьома возами. Грин. III. 266. 9) Верхъ, излишекъ. Вас. 191. Ум. вершок, вершечок.

Дуросві́тка, -ки, ж. = дурисвітка. Серце радіє, бо оживає в йому дуросвітка-надія. Мир. Пов. II. 41.

Лу́нути, -ну, -неш, гл. Умереть. Щоб я лунув, коли не правду кажу! Н. Вол. у. Як іззів я посмоктаної гадюкою полуниці, то трохи не лунув. Я мало не лунула з плачу. Н. Вол. у. Хоч лунь, а їдь! Н. Вол. у.

Ми́рний, -а, -е. Мирный. Дай же, Боже, щоб ваша спілка була мирна і жила в ладу та в мирі. Левиц. І.

Музи́цтво, -ва, с. Игра на музыкальномъ инструментѣ. Веселе ремесло музицтво... легким хлібом забавляють. Ном. № 12467.

Нероззнака, -ки, об. Несвѣдущій человѣкъ, незнающій. Звісно, ми люде нероззнаки, не знаєм як; то й пішли до волосного писаря порадитися, що нам робити. Верхнеднѣпр. у.

Перчина, -ни, ж. Зерно, перца. Мнж. 146. Ум. перчинка.

Подругувати, -гую, -єш, гл. Дружить, быть подругами. Ото моя дочка з його дочкою подругувала. Лебед. у. Я з Пріською давно вже не подругую.  

Полюдніти, -ні́ю, -єш, полюднішати, -шаю, -єш, гл. 1) Сдѣлаться человѣчнѣе. То він уже тепер неначе трохи полюднів, а ню спершу був такий, як той звір. Кобел. у. 2) Возмужать. 3) Сдѣлаться люднѣе.

Сусідський, -а, -е. 1) Сосѣдскій. Вела невеличкого сусідського хлопчика. Левиц. І. 288. 2) Принадлежащій сусіду 2. Достаточок був гарненький: сусідських хат зо три, чи з чотирі, клунька, комірки. Сим. 227.