Тлумачення / значення слова "ВЕРХ" | Словник української мови. Словник Грінченка

верх

Верх, -ху, м. 1) Верхъ. Козел сміливіший — ізліз на самий верх. Рудч. Ск. Вода так через верх ллється. Рудч. Ск. з верху до споду. Съ верху до низу. На версі. Сверху. Коровай накривають рантухом так, щоб різка з яблуками стреміла на версі. Г. Барв. IV. 30. через верх слухати. Невнимательно слушать, пропускать мимо ушей. Як батько казав: «не важся за його йти», то я слухала його через верх. Г. Барв. 277. 2) Поверхность. Верх землі. 3) Крыша, покрышка (шубы). Кожух.... сіронімецький верх. Сим. 227. 4) Верхняя часть, верхній край чего либо. Верхи́. Въ палкѣ верхній конецъ, когда на ней міряються, чья очередь. Ив. 14. — у неводі. Верхній край невода. Вас. 186, Браун. 10. 5) Верхушка (дерева, горы, стога и пр.). Kolb. I. 63. Ой у городі конопельки — верхи зелененькі. Мет. 61. А що буря верхи позривала. Грин. III. 418. На дуба зліз, на самий вершечок. Чуб. 6) Крыша; глава церковная. Стоїть церква без верха, у їй людей без числа. Ном. стр. 296, № 196. Стане церковця з трома верхами, з трома верхами, з трома хрестами. О. 1861. XI. Св. 62. твоя хата, а мій верх. Обрядовыя слова новобрачной, подъѣзжающей къ хатѣ мужа, выражающія пожеланіе властвовать въ домѣ мужа. Мил. 123. 7) Дымовая труба, отверстіе для выхода дыма изъ печи. Мій верх і заткало. Ном. № 2575. Ти думаєш, дурню, я тебе кохаю, я такими дурнями верхи затикаю. Н. п. Верхи́ труси́ти. Трубы чистить. Сим. 130. 8) Верха́ми = Ве́рхи. А москалі їй назустріч, як один, верхами. Шевч. 85. Не їдь до мене трьома верхами, приїдь до мене трьома возами. Грин. III. 266. 9) Верхъ, излишекъ. Вас. 191. Ум. вершок, вершечок.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 139.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХ"

Сховати оригінал сторінки

Гейкнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть: гей. Гейкнув на сиваки. Гн. II. 168.

повністю...

Майстро́, -ра, м. Мастеръ. Ум. майстрочко. Становили сіночки майстрочки. Мил. 154.

повністю...

Ма́нта, -ти, ж. Родъ суконнаго плаща, свити, сшитой мѣшкомъ. Чуб. VII. 420. Шух. I. 138. Ой сижу я, сижу, на палаш приперся, манта мі широка, полами утерся. Федьк. I. 42.

повністю...

Міхови́на, -ни, ж. Грубая ткань для мѣшка. Камен. у.

повністю...

Насі́пати, -паю, -єш, гл. 1) Надергать. Такий уже з тебе возниця, — тільки настав коня. 2) Натомить дерганіемъ. Смикаючи сіно, насіпав собі руки.

повністю...

Осла, -ли, ж. Оселокъ. Угор.

повністю...

Перія, -рії́, ж. Рядъ, линія домовъ вдоль улицы. Св. Л. 23. Оцією вулицею підете, то по правій пери його хата. Екат. В кінці цієї перії третя хата його від краю. Ольгоп. у. Осажу його (село) в три перії: перша перія старими людьми, друга перія із парубками. Чуб. III. 423.

повністю...

Повилинювати, -нюємо, -єте, гл. Облинять, отлиняться (о многихъ). з одежі усі повили́нювали — обносились. Грин. II. 185.

повністю...

Тити, тию, -єш, гл. Жирѣть, становиться жирнымъ. Товар тиє. Вх. Зн. 70.

повністю...

Хлепотіти, -почу, -тиш, гл. Плескать, вплескиваться. Хлепоти.... зоветься місце, де ріка где вузшим коритом, а хвилі єї підскакують і хлепотять. Вх. Пч. II. 25.

повністю...