Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верх

Верх, -ху, м. 1) Верхъ. Козел сміливіший — ізліз на самий верх. Рудч. Ск. Вода так через верх ллється. Рудч. Ск. з верху до споду. Съ верху до низу. На версі. Сверху. Коровай накривають рантухом так, щоб різка з яблуками стреміла на версі. Г. Барв. IV. 30. через верх слухати. Невнимательно слушать, пропускать мимо ушей. Як батько казав: «не важся за його йти», то я слухала його через верх. Г. Барв. 277. 2) Поверхность. Верх землі. 3) Крыша, покрышка (шубы). Кожух.... сіронімецький верх. Сим. 227. 4) Верхняя часть, верхній край чего либо. Верхи́. Въ палкѣ верхній конецъ, когда на ней міряються, чья очередь. Ив. 14.у неводі. Верхній край невода. Вас. 186, Браун. 10. 5) Верхушка (дерева, горы, стога и пр.). Kolb. I. 63. Ой у городі конопельки — верхи зелененькі. Мет. 61. А що буря верхи позривала. Грин. III. 418. На дуба зліз, на самий вершечок. Чуб. 6) Крыша; глава церковная. Стоїть церква без верха, у їй людей без числа. Ном. стр. 296, № 196. Стане церковця з трома верхами, з трома верхами, з трома хрестами. О. 1861. XI. Св. 62. твоя хата, а мій верх. Обрядовыя слова новобрачной, подъѣзжающей къ хатѣ мужа, выражающія пожеланіе властвовать въ домѣ мужа. Мил. 123. 7) Дымовая труба, отверстіе для выхода дыма изъ печи. Мій верх і заткало. Ном. № 2575. Ти думаєш, дурню, я тебе кохаю, я такими дурнями верхи затикаю. Н. п. Верхи́ труси́ти. Трубы чистить. Сим. 130. 8) Верха́ми = Ве́рхи. А москалі їй назустріч, як один, верхами. Шевч. 85. Не їдь до мене трьома верхами, приїдь до мене трьома возами. Грин. III. 266. 9) Верхъ, излишекъ. Вас. 191. Ум. вершок, вершечок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХ"
Буц! I меж., выражающее столкновеніе лбами. Баран-баран буц! Шейк.
Кіс, коса, м. Дроздъ черный, Turdus morula. Желех. кіс гривкастий. Дроздъ ошейниковый, Turdus torquatus. Вх. Лем. 424.
Однаковість, -вости, ж. Одинаковость, тожество. Не одна тільки однаковість удачі зводить людей до купи. Левиц. І. 133.
Оздоба, -би, ж. Украшеніе. Шевч. ІІ. 236.
Попарторити, -рю, -риш, гл. = попартолити.
Проясняти, -ня́ю, -єш, сов. в. прояснити, -ню́, -ниш, гл. Прояснять, прояснить. Проясни чоло нахмурне. Котл. Ен.
Снувалка, -ки, ж. Сновальница, но иного устройства, нежели снувавка; по устройству она похожа на самотоку (Cм.). Части: веретено (стержень), два перехрестя, четыре стовпці (= качкам самотоки), листви чиноватні (двѣ). МУЕ. III. 15.  
Стройно нар. = стрійно. (Гості) стройно, гучно, бучно поприїжджали, в соболевих ковпаках і в злоцистих поясах, і червоних чоботах і ферезіях. Гол. III. 485.
Трумбітати, -та́ю, -єш, гл. = трембітати. Та і возьмуть требіточки та ще й трумбітають. Гол. II. 355.
Шандра, -ри, ж. 1) Раст. a) Phlomis tuberosa L. ЗЮЗО. І. 178. Кучерява шандра. Лебед. у. б) Marrubium vulgare L. ЗЮЗО. І. 128. в) Marrubium album L. Мил. М. 33. г) Calamintha Clinopodium Benth. ЗЮЗО. І. 178. 2) Путь, дорога. Як пообідаєте, паничу, то мерщій у шандру. Харьк. у. 3) шандру терти. Мяться, возиться. Як почне шандру терти! поки повернеться, поки зробе! Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.