Тлумачення / значення слова "ВЕРХ" | Словник української мови. Словник Грінченка

верх

Верх, -ху, м. 1) Верхъ. Козел сміливіший — ізліз на самий верх. Рудч. Ск. Вода так через верх ллється. Рудч. Ск. з верху до споду. Съ верху до низу. На версі. Сверху. Коровай накривають рантухом так, щоб різка з яблуками стреміла на версі. Г. Барв. IV. 30. через верх слухати. Невнимательно слушать, пропускать мимо ушей. Як батько казав: «не важся за його йти», то я слухала його через верх. Г. Барв. 277. 2) Поверхность. Верх землі. 3) Крыша, покрышка (шубы). Кожух.... сіронімецький верх. Сим. 227. 4) Верхняя часть, верхній край чего либо. Верхи́. Въ палкѣ верхній конецъ, когда на ней міряються, чья очередь. Ив. 14. — у неводі. Верхній край невода. Вас. 186, Браун. 10. 5) Верхушка (дерева, горы, стога и пр.). Kolb. I. 63. Ой у городі конопельки — верхи зелененькі. Мет. 61. А що буря верхи позривала. Грин. III. 418. На дуба зліз, на самий вершечок. Чуб. 6) Крыша; глава церковная. Стоїть церква без верха, у їй людей без числа. Ном. стр. 296, № 196. Стане церковця з трома верхами, з трома верхами, з трома хрестами. О. 1861. XI. Св. 62. твоя хата, а мій верх. Обрядовыя слова новобрачной, подъѣзжающей къ хатѣ мужа, выражающія пожеланіе властвовать въ домѣ мужа. Мил. 123. 7) Дымовая труба, отверстіе для выхода дыма изъ печи. Мій верх і заткало. Ном. № 2575. Ти думаєш, дурню, я тебе кохаю, я такими дурнями верхи затикаю. Н. п. Верхи́ труси́ти. Трубы чистить. Сим. 130. 8) Верха́ми = Ве́рхи. А москалі їй назустріч, як один, верхами. Шевч. 85. Не їдь до мене трьома верхами, приїдь до мене трьома возами. Грин. III. 266. 9) Верхъ, излишекъ. Вас. 191. Ум. вершок, вершечок.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 139.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХ"

Сховати оригінал сторінки

Гра́ба́рський, -а, -е. Принадлежащій или свойственный землекопу.

повністю...

Громаді́льник, -ка, м. Сгребальщикъ, гребець граблями. Левч. 135. Косарі і громадільники, напрацювавшись за цілий день.... повечерявши, співають. О. 1861. IX. 176. Багато накосили. Треба три громадільника, щоб громадили. Грин. I. 119.

повністю...

Движо́к, -жка́, м. Жесть, движеніе. Черниг. г.

повністю...

Жма́кання, -ня, с. 1) Жеваніе. 2) Комканіе.

повністю...

Заканю́чити, -чу, -чиш, гл. Заклянчить.

повністю...

Зеленоо́кий, -а, -е. Съ зелеными глазами. Гойдаються на зелених вербахъ зеленоокі русалки. Левиц. І. 97.

повністю...

Паша, -ші, ж. 1) Кормъ для скота, подножный кормъ. Та солома ще може піде й на пашу. Зміев. у. Ой коні наші сиваші, чи були ви на паші? Мет. 218. Займи нашу телусю та пожени на. пашу, на панську толоку. ХС. II. 192. Да корівка ваша вже стара. — Ні, не стара; яка вона стара? всього сьома паша. О. 1862. VII. 90. 2) Наживка для удочки. Шух. І. 226.

повністю...

Писнява, -ви, ж. Пискотня. Тут діти таку писняву підіймають. Волч. у.

повністю...

Підлісок, -ску, м. Раст.: а) Лѣсная фіалка, Viola mirabilis L. ЗЮЗО. I. 141. б) Душистая фіалка, Viola odorata L. ЗЮЗО. I. 141. в) Anemone hepatica (Hepat triloba). Вх. Пч. I. 8.

повністю...

Покохатися, -хаюся, -єшся, гл. Полюбить другъ друга. З сиротою покохалась. Шевч. 361. Бодай тебе, бодай мене, бодай нас обоє! А що ж ми покохались на лишечко своє. Мет. 63.

повністю...