Тлумачення / значення слова "ВЕРХ" | Словник української мови. Словник Грінченка

верх

Верх, -ху, м. 1) Верхъ. Козел сміливіший — ізліз на самий верх. Рудч. Ск. Вода так через верх ллється. Рудч. Ск. з верху до споду. Съ верху до низу. На версі. Сверху. Коровай накривають рантухом так, щоб різка з яблуками стреміла на версі. Г. Барв. IV. 30. через верх слухати. Невнимательно слушать, пропускать мимо ушей. Як батько казав: «не важся за його йти», то я слухала його через верх. Г. Барв. 277. 2) Поверхность. Верх землі. 3) Крыша, покрышка (шубы). Кожух.... сіронімецький верх. Сим. 227. 4) Верхняя часть, верхній край чего либо. Верхи́. Въ палкѣ верхній конецъ, когда на ней міряються, чья очередь. Ив. 14. — у неводі. Верхній край невода. Вас. 186, Браун. 10. 5) Верхушка (дерева, горы, стога и пр.). Kolb. I. 63. Ой у городі конопельки — верхи зелененькі. Мет. 61. А що буря верхи позривала. Грин. III. 418. На дуба зліз, на самий вершечок. Чуб. 6) Крыша; глава церковная. Стоїть церква без верха, у їй людей без числа. Ном. стр. 296, № 196. Стане церковця з трома верхами, з трома верхами, з трома хрестами. О. 1861. XI. Св. 62. твоя хата, а мій верх. Обрядовыя слова новобрачной, подъѣзжающей къ хатѣ мужа, выражающія пожеланіе властвовать въ домѣ мужа. Мил. 123. 7) Дымовая труба, отверстіе для выхода дыма изъ печи. Мій верх і заткало. Ном. № 2575. Ти думаєш, дурню, я тебе кохаю, я такими дурнями верхи затикаю. Н. п. Верхи́ труси́ти. Трубы чистить. Сим. 130. 8) Верха́ми = Ве́рхи. А москалі їй назустріч, як один, верхами. Шевч. 85. Не їдь до мене трьома верхами, приїдь до мене трьома возами. Грин. III. 266. 9) Верхъ, излишекъ. Вас. 191. Ум. вершок, вершечок.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 139.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХ"

Сховати оригінал сторінки

Джгут, -та́, м. 1) Платокъ или что нибудь другое свернутое на подобіе веревки, жгутъ. Макс. (1849) 60. 2) Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 471. Гуляти у джгута. Ум. Джгуто́к.

повністю...

Дри́ндати, -даю, -єш, гл. О лошади: бѣжать рысью. Вх. Уг. 237.

повністю...

Дрокови́ця, -ці, ж. Жаркое время въ маѣ и іюнѣ, когда скотъ подвергается нападенію оводовъ и мечется изъ стороны въ сторону (дрочиться). Чого ти головою крутиш, мов той цап у дроковицю? О. 1861. XI.

повністю...

Зак нар. = заки.

повністю...

Кватирька Cм. кватирка.

повністю...

Мельну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ моло́ти. Язичок мельне, та й у кут, а стіну натовчуть. Ном. № 1122.

повністю...

Обривати, -ва́ю, -єш, сов. в. обірвати, -рву, -веш, гл. Обрывать, оборвать. Терен, терен коло хати, та нікому обірвати. Н. п.

повністю...

Повсякденний, -а, -е. Ежедневный. Повсякденно, нар. Ежедневно. К. МБ. III. 261.

повністю...

Роздвоюватися, -дво́ююся, -єшся, сов. в. роздвоїтися, -двоюся, -ї́шся, гл. 1) Раздваиваться, раздвоиться. Левиц. Пов. 261. 2) Раскрываться, раскрыться на двѣ стороны. Ворітечка двійненькі, роздвойтеся! Чуб. V. 776.

повністю...

Тикати, -каю (-чу), -єш (-чеш), гл. 1) Тыкать, втыкать. 2) Давать, показывать (кукишъ). Вона йому дулі тиче. Шевч. 3) Говорить «ты». Не тикай, бо мене царь ґудзиками обтикав. Ном. То це він на батька тикав? Левиц. Пов. 184.

повністю...