Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вертун

Вертун, -на, м. Названіе хитраго вола. КС. 1898. VII. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТУН"
Бриньчати, -чу, -чиш, гл. Бренчать. Бандура горлиці бринчала. Котл. Ен.
Голубця́, -ці, ж. Голубыя нитки. Хустки.... перетикані заполоччу та голубцею. Мет. 190.
Дива́ція, -ції, ж. Удивленіе, диковина. Кіевск. г.
Жебрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Нищенствовать, просить милостыни. Радом. у. Пішов уже жебрувати. Ном. № 14292.
Покріпити, -ся. Cм. покріпляти, -ся.
Понагонити, -ню, -ниш, гл. = понаганяти. Повен двір овець... понагонив. Рудч. Ск. II. 15.
Поперестелятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. = поперестилатися.
Споружати, -жа́ю, -єш, гл. = споруджувати.
Труповий, -а, -е. Трупный; наполненный трупами. Та могила труповая. Гол. III. 90.
Цуцу! меж. Призывъ для собакъ. Цуцу, босий, не толоч проса. Ном. № 11233. Иногда, какъ бранное, и для людей. Цуцу, скажені! схаменіться. Шевч. 159.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРТУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.