Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вертун

Вертун, -на, м. Названіе хитраго вола. КС. 1898. VII. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТУН"
Ґлеґа́ти, -ґаю, -єш, гл. = Ґляґати. Гол. І. Вступл. 700.
Зп.. = сп..
Неприродний, -а, -е. Неестественный, ненатуральный.
Підкужник, -ка, м. Въ снарядѣ для ловли рыбы, наз. перемет (Cм.): тотъ конецъ бивчевки, къ которому привязываютъ поплавокъ. Вас. 188.
Порібрє, -ря, с. = порібля. МУЕ. І. 106.
Ринути, -ну, -неш, гл. Сильно течь. Ой не спиняйте у ставу води, нехай вода рине. Мет. 67. Переносно о людяхъ: валить толпой. До сіней як хмара ринуть, товпляться, гукають. Мкр. Н. 26.
Сивиця, -ці, ж. Раст. Nardus stricta. Вх. Лем. 464.
Спросити Cм. спрощувати.
Стелепати, -паю, -єш, гл. Свахлять. Стелепаєш того борщу.
Струпуватий, -а, -е. 1) = стрункий. 2) Шереховатый, въ бугоркахъ. Струпуваті яблука. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРТУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.