Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вертигузка

Вертигузка, -ки, ж. 1) Трясогузка. Уман. IV. 127. 2) Вертлявая женщина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТИГУЗКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТИГУЗКА"
Зара́́лити, -лю, -лиш, гл. Пройти раломъ. — Чи зараляно? — Зараляно. — Чи заволочено? — Заволочено. Чуб. III. 49.
Лі́женько, ліжечко, -ка, с. Ум. отъ ліжко.
Набрі́дь, -родя, м. Въ сказкѣ — эпитетъ медвѣдя, набревшаго на рукавицу, полную звѣрей: ведмідь — набрідь. Рудч. Ск. II. 1.
Падалюк, -ка, м. = падалець. Вх. Пч. II. 16.
Підстрішок, -шку, м. = підстріха.
Сенат, -ту, м. Сенатъ. Патриції-аристократи і мудрий кесарів сенат. Шевч. 607. Повезуть у сенат до царя. ЕЗ. V. 7.
Суходілля, -ля, с. Материкъ, сухая земля.
Трутник, -ка, м. 1) Отравитель. Рк. Левиц. 2) Раст. Polyporus igniarius Fr. ЗЮЗО. І. 132.
Управителька, -ки, ж. Управительница. Зміев. у.
Утересуватися, -суюся, -єшся, гл. Затесаться, забраться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРТИГУЗКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.