Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вертепний

Вертепний, -а, -е. Относящійся къ вертепу. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТЕПНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТЕПНИЙ"
Буйволів, -лова, -ве Принадлежащій буйволу.
Загінча́й, -ча́я, м. = погонич (при плугѣ). Вх. Зн. 18.
Заго́куватися, -куюся, -куєшся, гл. Заикаться. Угор.
Куйовдитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Всклокочиваться. 2) Возиться, рыться. Як слід свині, в гної куйовдилася. Гліб.
Наструнчити Cм. наструнчувати.
Одноруч нар. Одной рукой. Чого ви дверима грюкаєте? — Та се я одноруч зачиняла. Черниг. у.
Пиркатий, -а, -е. Съ рогами, поднятыми вверхъ.
Повстрічатися, -чаємося, -єтеся, гл. Встрѣтиться. Біг кіт із села, а лисичка із лісу, да й повстрічались вони. Рудч. Ск. І. 22.
Пропестити, -щу, -стиш, гл. Пронѣжить извѣстное время.
Шварунок, -нку, м. Изъянъ, дефектъ. Казав, що в його нога перебита, глянули — аж у його такого шварунку нема. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРТЕПНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.