Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вертіж

Вертіж, -жа, м. Мѣсто сверленія. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТІЖ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТІЖ"
До-сто-бі́сового батька = до-сто-біса. Cм. до.
Доча́пати, -паю, -єш, гл. Добраться, волоча ноги, съ трудомъ. Присмерком дочапали до хутора. МВ. (О. 1862. ІІІ. 52).
Желіпа́ло, -ла, м. 1) Медленно ядущій. 2) Крикунъ.
Знімчитися, -чуся, -чишся, гл. Онѣмечиться. Желех.
Зсохнути и зсохти. Cм. зсихати.
Побайдикувати, -ку́ю, -єш, гл. Побаклушничать.
Повнява, -ви, ж. = повня 1, 2. У повняві дізнає недостатку, всі злигодні подіймуться на його. К. Іов. 44.
Позакаджати, -джа́ю, -єш, гл. Покадить. Світлоньки повимітай і в покоях позакаджай. АД. 1. 297.
Портяний, -а́, -е́ О сукнѣ: съ основой изъ пеньковыхъ нитокъ, порту. Гол. Од. 55.
Хванд, -ду, м. = ус 3. Мнж. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРТІЖ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.