Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верхляк

Верхляк, -ка, м. Дикій поросенокъ. Вх. Пч. II. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХЛЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХЛЯК"
Боясть, -ти, ж. Боязнь. Левч. 6.
Відцвітатися, -таюся, -єшся, сов. в. відцвістися, -туся, -тешся, гл. Отцвѣтать, отцвѣсти. Рожа одцвілася, а калина началася. Мет. 17.
Куцопалий, -а, -е. Съ короткими пальцами.
Невдячник, -ка, м. Неблагодарный.
Первопідстава, -ви, ж. Первое основаніе, базисъ. Левиц. І.
Повіятися, -віюся, -єшся, гл. Отправиться, пойти. Гайдамаки повіялись із Черкас. ЗОЮР. І. 256. Мати повіялась кудись. Сами вперед повіялись. МВ. І. 74.
Попід-біччу. Подъ бокъ. Вона лежить на землі, а він б'є її попід-біччу ногами. Новомоск. у.
Розгнівитися, -влюся, -вишся, гл. = розгніватися. На кого ти росердилась, на кого ти розгнівилась? Мил. 190. Як наш латин тут розгнівився і на гінця свого озлився, що зуби з серця покусав. Котл. Ен.  
Торохтійка, -ки, ж. Пустомеля, болтунья. І не заціпить їй, гаспидській торохтійці. О. 1861. XI. Кух. 34.
Чикулівка, -ки, ж. = верхоляк. Вх. Пч. II. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРХЛЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.