Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верхняк

Верхняк, -ка, м. 1) Верхній жерновь въ мельницѣ. 2) Часть гончарнаго круга (Cм.). Вас. 179. Шух. І. 260 — 262. 3) Верхній слой скирды. 4) Дека въ струнномъ музыкальномъ инструментѣ (кобзѣ, торбанѣ). КС. 1882. VIII. 282; 1892. ІІІ. 382. 5) Металлическая крышка курительной трубки. Чіпка одкрив верхняк, потяг люльку, — огонь осіяв сіни. Мир. ХРВ. 306. 6) У гребенщиковъ: верхушка рога. Вас. 163.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХНЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХНЯК"
Відгребти, -ся. Cм. відгрібати, -ся.
Дьо́рка, -ки, ж. Въ выраженіи: дьо́рки да́ти = дьо́ру да́ти. Їх звелів ще кріпше держати, щоб не дали бува дьорки. Мир. ХРВ. 248.
Жва́хтати, -таю, -єш, гл. = жвакати.
Загаси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Потушить, загасить. 2) Утратить. Де ти дів? Уже мабудь загасив? (яку там річ). Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Замости́ти Cм. замощувати.
Лахта, -ти, ж. Небольшой заливъ. Лахута, ти, ж. = лахманка. Вх. Зн. 31.
Обмівниця, -ці, ж. Клеветница. Желех.
Пасербиня, -ня́ти, с. Дитя отъ перваго брака мужа или жены.
Підсудник, -ка, м. Подсудимый. Ваш підсудник. К. Бай. 120.
Стончати, -ча́ю, -єш, гл. Дѣлать тоньше. Вх. Лем. 470.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРХНЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.