Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подругувати

Подругувати, -гую, -єш, гл. Дружить, быть подругами. Ото моя дочка з його дочкою подругувала. Лебед. у. Я з Пріською давно вже не подругую.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 247.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДРУГУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДРУГУВАТИ"
Бидзькавка, -ки, ж. Насѣк. a) Oestrus, оводъ. Вх. Зн. 3. б) Hippobosca equina. Вх. Зн. 3.
Брукувати, -ку́ю, -єш, гл. Мостить камнемъ (улицу). Желех.
Відговорити, -ся. Cм. відговорювати, -ся.
Ганяння, -ня, с. Бѣготня. Одно ганяння з ранку й до ночі.
Каяння, -ня, с. Раскаяніе. По смерти нема каяння. Ном. № 2237. До світу плач її по хаті, до світу каяння. МВ. (О. 1862. І. 100).
Перепити, -ся. Cм. перепивати, -ся.
Спірниця, -ці, ж. Сортъ луку. Бас. 205.
Тетін, -на, -не. Тетинъ. Вх. Лем. 473.
Частити, чащу, -стиш, гл. = учащати. Фр. (Желех.).
Шутковий, -а, -е. — ва неділя Вербное воскресенье. Фр. Пр. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДРУГУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.